Бойко Ананій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойко Ананій
 Поручник
Загальна інформація
Народження16 грудня 1888(1888-12-16)
Слобода
Смертьпісля 1938
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби19181921
Приналежність УНР
Вид ЗС Армія УНР
Війни / битвиПерша світова війна

Радянсько-українська війна

Бойко Ананій (16 грудня 1888, Слобода — після 1938) — військовик, командир муштрової сотні Житомирського вільного козацтва; поручник піхоти Армії УНР[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Липовецьку 2-класну вчительську школу та Бобрицьку школу садівництва 1-го розряду на Київщині. Учасник Першої світової війни (січень 1915 — 1 грудня 1917).

У «Curriculum vitae» писав:

“3 15 листопада 1918 року по 1 березня 1919 року — у 1-ій Білоцерківській резервній бригаді. З 1 березня по 1 липня 1919 року - у Волинській губерніальній комендатурі. З комендатури перейшов до Державної інспектури Генштабу, тут находився до 20 листопада 1919 року. Пізніше потрапив до Ланцуту. З 1 червня 1920 року по 15 липня 1921 року працював у Похідній канцелярії Головного Отамана. Пізніше до 1 жовтня 1924 року працював у ріжних садових закладах Польщі садівником. 16 липня 1925 року”.

Закінчив агрономічно-лісовий факультет Української Господарської академії (19251929). Дипломна робота «Проект крохмальні на 500 тон картоплі добової продукції».

Лікар УГА Олександр Плітас 25 січня 1930 року дав довідку до деканату агрономічно-лісового факультету УГА, що в 1928 році студент Ананій Бойко два з половиною місяці лежав у лікарні міста Німбурка, а потім 4 місяці лікувався вдома. Ще рік перебував на лікуванні при амбулаторії академії з огляду на сухий плеврит. Його прізвище є в списку випускників УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.

З 1933 року учителював в українській школі в с. Колочава на Закарпатті[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тинченко Я. Ю. (2011). Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Т. 2. Київ "Темпора".
  2. Вчителі з «Вкрайіни» // Нова Колочава — № 14 Жовтень 2009 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2016. Процитовано 19 травня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Коваль Р., Моренець В. «Подєбрадський полк» Армії УНР". — Книга 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет», 2015. — С. 75.
  • Українська господарська академія в Ч. С. Р., Подєбради, 1922—1935, і Український технічно-господарський інститут, Подєбради — Регенсбург — Мюнхен, 1932—1972 / Голов. ред. О. Козловський. — Нью-Йорк : видання абсольвентів Української господарської академії і Українського технічно-господарського інституту, 1972.
  • ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 732. — Арк. 9-9 зв., 14, 107.