Бондаренко Степан Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Григорович Бондаренко
Народився 21 січня 1924(1924-01-21)
Попенки, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 9 квітня 2011(2011-04-09) (87 років)
Кишинів, Молдова
Місце проживання Кишинів
Країна СРСР СРСР
Alma mater Кишинівський сільськогосподарський інститут імені М. В. Фрунзе
Галузь агрохімія
Заклад Молдавський науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства
Посада завідувач лабораторією агрохімії і програмування врожаю
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук
Партія КПРС
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За взяття Відня»

Степан Григорович Бондаренко (нар. 21 січня 1924(19240121), Попенки — пом. 9 квітня 2011, Кишинів) — радянський вчений в галузі агрохімії. Доктор сільськогосподарських наук з 1983 року, професор, почесний член Міжнародної академії виноградарства[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 січня 1924 року в селі Попенках (нині Рибницького району Молдови) в селянській родині.

Брав участь у Другій світовій війні. В Червоно армію призваний Рибницьким районним військкоммісаріатом 3 квітня 1944 року[2]. Рядовий, навідник великокаліберного кулемета ДШК 52-ї окремої зенітно-кулеметної роти 41-ї Гвардійської стрілецької дивізії, брав участь в боях в Молдавії, Югославії, Румунії, Угорщині, Австрії[3].

Член ВКП(б) з 1948 року. У 1956 році закінчив Кишинівський сільськогосподарський інститут імені М. В. Фрунзе. У 19561964 роках — на комсомольській, партійній і науково-дослідних роботі. З 1964 року завідувач лабораторією агрохімії і програмування врожаю Молдавського науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства.

Помер в Кишиневі 9 квітня 2011 року[1].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Вченим запропоновано низку оригінальних регресійних методів визначення оптимальних рівнів урожаю, вмісту елементів живлення в органах куща; описані динаміка накопичення біомаси та елементів живлення, зміни концентрації поживних речовин в органах куща; розроблені нові методи розрахунку доз добрив плодоносних виноградників і листової діагностики мінерального живлення винограду і інше. Автор 150 наукових робіт. Серед них:

  • Агротехника высоких урожаев винограда. — К., 1965 (у співавторстві);
  • Эффективность минеральных удобрений на плодоносящих виноградниках. — К., 1972;
  • Программирование урожая винограда. — Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии, 1981, № 7.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (6 квітня 1985[4]), медалями «За відвагу» (15 лютого 1945[2]), «За взяття Будапешта», «За взяття Відня»[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]