Боринський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Боринський район — колишній район у складі Дрогобицької області УРСР. Центром району було селище Бориня.

Історія[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення Дрогобицької області у складі УРСР. До її складу увійшов Турківський повіт.[1]

Однак вже 17 січня 1940 року Турківський повіт було розділено на три райони — Турківський, Стрілківський і Боринський.[2] До Турківського району відійшло 25 сільських рад, до Боринського — 24. У червні 1941 р. територія району була окупована німцями. 28 вересня 1944 (четвер) — Радянські війська зайняли районний центр Бориня Дрогобицької області.[3]

На 28.08.1948 у складі району було 26 сільрад.[4]

У 1959 році Боринський та Турківський райони були об'єднані, а районним центром стало містечко Турка.

Боринський райком КПУ[ред. | ред. код]

Створений в січні 1940 р. як Висоцький райком КП(б)У, у червні 1941 р. з початком ІІ Світової війни тимчасово припинив діяльність, відновлений в жовтні 1944 р. як Боринський. З жовтня 1952 року — Боринський районний комітет Комуністичної партії (більшовиків) України (КП(б)У). У вересні 1959 року ліквідовано у зв'язку з входженням Боринського району до складу Турківського.

Райком складався з Бюро (загального відділу), організаційно-інструкторського відділу (з 1949 р. — відділу партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектору партійної статистики, відділу пропаганди і агітації, сільськогосподарського відділу, військового відділу, відділу по роботі серед жінок, відділу кадрів. [5]

Боринський народний суд[ред. | ред. код]

У 19451959 рр у смт Бориня знаходився Боринський районний суд. Адміністративно був підпорядкований Дрогобицькому обласному суду, документальні матеріали здавалися в Самбірський державний архів. Штат Боринського народного суду складався із шести штатних одиниць: народний суддя, судовий виконавець, секретар суду, кур'єр-прибиральниця, конюх-сторож. Список голів Боринського народного суду:

1945–1946 Валентина Михайлівна Нечистик

1946–1949 Микола Петрович Волянський

1949 — 16 грудня 1951 Василь Миколайович Черевко

16 грудня 1951 — 19 грудня 1954 Ярослав Васильович Леськів, 1925 року народження, виходець із місцевих жителів, освіта вища, 7 класів, закінчив двохгодинну юридичну школу в 1951 році.

19 грудня 1954–1957 Григорій Денисович Покотило, 1928 року народження, мав військове звання лейтенанта, склад — політпрацівник, у запасі І розряду.

1957–1959 Антоніна Йосипівна Шевчук, яка у 1959 році стала народним суддею Турківського району у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої УРСР[6].

Діяльність ОУН та УПА у Боринському районі[ред. | ред. код]

Згідно з підпільним адміністративним поділом Дрогобиччина упродовж 19401945 рр. перебувала в статусі області у складі краю Західні Українські Землі, який охоплював на той час території Галичини та Холмщини. Відповідно до адміністративно-територіального поділу, що був прийнятий в УПА, територія Дрогобицької області ОУН входила до складу Дрогобицької ВО 5 «Маківка» (у складі УПА-Захід). Командир ВО одночасно займав пост військового референта Дрогобицького обласного проводу ОУН.

Відповідно до реорганізації адміністративно-територіального устрою ОУН була проведена й реорганізація військово-територіального поділу УПА. Боринський район входив до складу Дрогобицького надрайону. Улітку 1946 р. Боринський район перепідпорядковується з Дрогобицького Стрийському надрайону.

Через створення четвертого Турківського надрайону у 1947 р. в адміністративно-територіальному устрої Дрогобицької округи відбулися досить значні зміни. До нього із Стрийського надрайону увійшов Боринський район. Турківський надрайон отримав завдання охопити прилеглі райони Закарпаття. Причини і перебіг цієї реорганізації подає у своєму листі її ініціатор, окружний провідник Іван Лаврів-«Нечай»: «Я на зустрічі з „Додом“ і „Волянським“ запропонував план реорганізації Стрийського надрайону, а саме: відірвати від Стрийського надрайону райони Славське і Бориня і приєднати до них район Турка (останній приєднати тільки весною) і створити окремий надрайон».

З літа 1947 р. до Дрогобицької округи входив Турківського надрайон, до якого, зокрема, входив Боринський район. Після цього змін в адміністративно-територіальному устрої не проводилося.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1939 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  2. 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 8 березня 2013.
  3. 1944 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  4. Сведения о количестве выявленных и утвержденных кулацких хозяйств. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
  5. Державний архів Львівської області. Путiвник по фондах партiйних органiзацiй Львiвської та Дрогобицької областей (PDF). archives.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2013.
  6. http://court.gov.ua/sud1325/30/ [недоступне посилання]
  7. Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ. СТРУКТУРА ДРОГОБИЦЬКОЇ ОКРУГИ ОУН. turka-ua.net. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 8 березня 2013.