Борисенко Володимир Олександрович
Володимир Олександрович Борисенко | |
---|---|
біл. Уладзімір Аляксандравіч Барысенка | |
Народження |
25 січня 1912 Пеницяd, Q120200998?, Речицький повіт, Мінська губернія, Російська імперія |
Смерть |
14 квітня 1993 (81 рік) Санкт-Петербург, Росія |
Поховання | Волковський цвинтарd |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Освіта | Сумське вище артилерійське командне училище |
Роки служби | 1931–1957 |
Звання | Полковник |
Війни / битви |
Вторгнення СРСР до Польщі Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Володимир Олександрович Борисенко (нар. 25 січня 1912 — 14 квітня 1993) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1944).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 25 січня 1912 року в селі Пеніца (зараз Калинковицького району Гомельської області Білорусі) в сім'ї робітника. Білорус. Освіта неповна середня. Працював у місті Мозир на фабриці «Червоний Жовтень» пресувальником.
У Червоній Армії з 1931 року.
У 1937 році закінчив Сумське артилерійське училище.
Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році і радянсько-фінької війни 1939—1940 років.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року.
Командир 1428-го легкого артилерійського полку (65-я легка артилерійська бригада, 18-а артилерійська дивізія, 3-й артилерійський корпус прориву, 2-а ударна армія, Ленінградський фронт) майор Володимир Борисенко 11 лютого 1944 року забезпечував прорив оборони противника на ділянці села Довга Нива (Сланцевский район Ленінградської області). При форсуванні річки Нарва одним з перших переправив по льоду свій полк і підтримав вогнем дії піхоти за утримання і розширення плацдарму. У боях 13-14 лютого 1944 відбив до десяти контратак противника, завдавши йому великих втрат у живій силі і техніці.
1 липня 1944 року майору Борисенко Володимиру Олександровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3738).
Після війни продовжував службу в Збройних Силах СРСР. У 1950 році закінчив Вищу офіцерську артилерійську школу.
З 1957 року полковник В. О. Борисенко у відставці. Жив і працював у місті Ленінграді (нині — Санкт-Петербуг). Помер 14 квітня 1993. Похований на Волковському православному кладовищі міста Санкт-Петербурга.
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 188
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 25 січня
- Народились 1912
- Уродженці Мінської губернії
- Померли 14 квітня
- Померли 1993
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Волковському цвинтарі
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Випускники Сумського вищого артилерійського командного училища
- Полковники (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Учасники Польського походу РСЧА
- Учасники радянсько-фінської війни
- Герої Радянського Союзу — білоруси