Бородкіна Берта Наумівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Берта Наумівна Бородкіна (уроджена Король; 19271983) — керівниця тресту ресторанів і їдалень в Геленджику. Заслужена працівниця торгівлі і громадського харчування РРФСР. Мала прізвисько Залізна Белла.

Одна з трьох жінок, страчених в СРСР в період з 1960 по 1987 роки. До смертної кари була засуджена за систематичні розкрадання соціалістичної власності.

Коротка біографічна довідка[ред. | ред. код]

Працювати в сфері торгівлі почала з посад буфетниці і офіціантки, згодом призначена на посаду директорки їдальні. Трест очолила в 1974 році.

При обшуку в Бородкіної було виявлено безліч цінних речей, а також великі суми грошей. Житло Бородкіної, за словами старшого помічника прокурора Краснодарського краю по взаємодії зі ЗМІ Антона Лопатіна, нагадувало музейні запасники, в яких зберігалися численні дорогоцінні прикраси, хутра, вироби з кришталю, комплекти дефіцитної тоді постільної білизни. Крім того, Бородкіна, за свідченням ветерана органів прокуратури Краснодарського краю, заслуженого юриста РРФСР Володимира Нагорного, зберігала вдома великі суми грошей, які слідчі знаходили в найнесподіваніших місцях — в батареях водяного опалення і під килимами в кімнатах, загорнених банках в підвалі, заскладованих у дворі цеглинах. Загальна сума вилученого під час обшуку склала понад 500 000 крб.[1]

Вважається, що в цілому за час своєї діяльності вона отримала від співучасників товари та грошові кошти на суму більше мільйона карбованців. У 1982 році була засуджена до смертної кари. Вирок був приведений у виконання в серпні 1983 року.

Справа зберігається в Державному архіві Російської Федерації[2].

Образ у мистецтві[ред. | ред. код]

  • Документальний серіал «Радянські мафії» «Залізна Белла» від 08/10/2014 , ТВЦ

Див. також[ред. | ред. код]

  • Сочинсько-краснодарська справа
  • Н. Ф. Погодін

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПРАВО.RU: За что расстреляли Заслуженного работника торговли РСФСР Берту Бородкину. ПРАВО.Ru. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 19 жовтня 2016.
  2. ГА России онлайн