Бородін Леонід Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бородін Леонід Олександрович
Народився 1 листопада 1923(1923-11-01)
хутір Алаєв, тепер Іловлінського району Волгоградської області, Російська Федерація
Помер 16 березня 2008(2008-03-16) (84 роки)
Астрахань, Росія
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність росіянин
Діяльність військовослужбовець, політик
Alma mater Волгоградський державний аграрний університетd
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «За взяття Берліна» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель»

Леонід Олександрович Бородін (нар. 1 листопада 1923(19231101), хутір Алаєв, тепер Іловлінського району Волгоградської області, Російська Федерація — 16 березня 2008, місто Астрахань, Російська Федерація) — радянський діяч, 1-й секретар Астраханського обласного комітету КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1979 роках. Член ЦК КПРС у 1979—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1941—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни та радянсько-японської війни. З 1941 року — курсант військового училища зв'язку. У 1942—1944 роках служив командиром взводу, командиром батареї 2-ї гвардійської навчально-мінометної бригади Московського військового округу. Брав участь у битві на Курській дузі. У 1944—1946 роках служив командиром 3-ї батареї 3-го дивізіону 17-ї гвардійської важкої мінометної бригади 2-ї гвардійської мінометної дивізії. Воював на 1-му Прибалтійському, 1-му Білоруському, 1-му Далекосхідному фронтах, служив у Приморському військовому окрузі. Брав участь в боях на території Прибалтики, Польщі, Німеччини, в штурмі Берліна.

З 1946 року — начальник виробництва контори «Вогнеупорлом».

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1949 році з відзнакою закінчив зооветеринарний технікум.

У 1949—1950 роках — лікар-епізоотолог Мачешанського районного відділу сільського господарства Сталінградської області.

У 1950—1959 роках — інструктор, завідувач сільськогосподарського відділу Мачешанского районного комітету ВКП(б) Сталінградської області; інструктор, заступник завідувача сільськогосподарського відділу Сталінградського обласного комітету КПРС, 1-й секретар Новоаннинського районного комітету КПРС Сталінградської області.

У 1955 році закінчив заочно Сталінградський сільськогосподарський інститут.

У 1959—1962 роках — секретар Чуваського обласного комітету КПРС.

У 1962—1963 роках — інспектор відділу ЦК КПРС по РРФСР.

У листопаді 1963 — вересні 1967 року — 2-й секретар Башкирського обласного комітету КПРС.

16 вересня 1967 — 31 травня 1988 року — 1-й секретар Астраханського обласного комітету КПРС.

З травня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. У 1989—1996 роках входив до складу правління Астраханського земляцтва в Москві. У серпні 1998 року переїхав до міста Астрахані.

Помер 16 березня 2008 року в м Астрахані. Похований на Центральному цвинтарі.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]