Борш (Албанія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борш
Панорама нижньої частини села

Координати 40°03′45″ пн. ш. 19°51′24″ сх. д. / 40.062500000028° пн. ш. 19.85666666669477820° сх. д. / 40.062500000028; 19.85666666669477820Координати: 40°03′45″ пн. ш. 19°51′24″ сх. д. / 40.062500000028° пн. ш. 19.85666666669477820° сх. д. / 40.062500000028; 19.85666666669477820

Країна  Албанія
Адмінодиниця Саранда (округ)
Висота центру 0 м
Часовий пояс UTC+1, CET, CEST і UTC+2
GeoNames 3185997
Борш. Карта розташування: Албанія
Борш
Борш
Борш (Албанія)
Мапа

Борш — село в Албанії, в окрузі Саранда на «албанській рив'єрі», на південних схилах Керавнійських гір, у однойменній долині та на березі Іонічного моря.

Географія

[ред. | ред. код]

Територія села розташована у широкій долині, утвореній декількома струмками. Пласка частина долини на заході забудована сільськими маєтками, низька частина заболочена, а більша похила частина долини зайнята оливковими та цитрусовими гаями.

Має піщаний пляж довжиною 5 км[1].

Через село тече декілька струмків, найбільший з яких бере початок на сході верхньої частини села та має назву Борш, а на берегах його збереглися зарості олеандру, які 2007 року було рекомендовано захистити статусом «охоронного ландшафту»[2]. Струмки течуть з гірських джерел, які відомі під назвою «джерела Боршу». Навколо найбільшого джерела побудовано популярний ресторан[3]. Струмок Борш довжиною в 2 км утворює мальовничий водоспад.

Також у західній частині села тече відносно повноводна річка Фтера.

У місцевості переважають північно-західні та північні вітри[3].

Через верхню частину села проходить автодорога Вльора-Саранда, прокладена 1957 року. На захід від Боршу знаходиться село Кепаро, на південний схід — селище Пікерас та село Лукове. Північна дорога у гори веде до села Фтерре.

Історія

[ред. | ред. код]

Місцевість відома з античних часів, коли на північ від села на пагорбі існувало давньоепірське місто Борш. Це був важливий центр хаонців, який за значенням можна порівняти з Хімарою чи Бутринтом[4]. Надалі на пагорбі була побудована візантійська фортеця (Сопот), перебудована османами в XV—XVI століттях, руїни якої на початку XXI століття перетворені на музей[4]. На південний захід від фортеці у 1974 році було знайдено некрополь та склеп IV-III століть до н. е.[5]. У долині збереглися античні бруковані дороги, а також залишки іригаційної системи[3].

У першій половині XV століття фортецю Сопот та село Борш, яке лежало від неї вглиб долини річки Фтерра захопили османські війська. Натомість 1456 року ними володів неаполітанський король Альфонсо V, а в 1470-1479 роках фортецю й село утримували венеційці. Короткий час у 1479-1481 роках Сопот відійшов Османській імперії, але 1 вересня 1481 року його захопив Гйон Кастріоті II[en]. Утім 1492 року османи знову захопили фортецю й тепер майже без перерв володіли нею до початку XX століття. У той період Борш складався з близько 60 будинків та ще 14 будинків поблизу стін замку (село Кокні).[5]

Облога венеційцями фортеці Соппото (Борш) у 1570 році, німецька гравюра

У 1570 році з початком Кіпрської війни грецький військовий діяч Іммануїл Морморіс[en] з венеційськими військами з Корфу висадився в долині Борш та розпочав облогу османської фортеці. 7 червня фортецю було взято, а греки Хімаре почали повстання проти османів. Утім, уже 1571 року османська армія відвоювала фортецю назад[6]

Сучасний вигляд руїн фортеці

Сучасний Борш побудований нижче традиційного селища, яке спочатку було зруйноване в ході Першої світової війни, а надалі розбомблено в часи Другої світової війни[3].

Упродовж правління Алі-паші в XIX столітті Борш містив 700 будинків, також було відновлено фортецю, побудовано мечеть і медресе[5].

На квітень 2020 року в Борші був запланований «Південний вуличний фестиваль» (англ. South Outdoor Festival), що проводиться в селах Албанської рив'єри з 2017 року, який через пандемію коронавірусної хвороби було відкладено[7].

Населення та економіка

[ред. | ред. код]

Місцеве населення займається сільським господарством, зокрема скотарством та вирощуванням олив. Наявний оливопереробний завод.[3]

Станом на 2005 рік у селі було декілька готелів на березі моря[3], надалі їхня кількість зросла.

Доповідь Світового банку 2005 року відмічала ненадійне електро- та водопостачання в селі, а також відсутність каналізації[3].

Демографія

[ред. | ред. код]

Дані наведено за доповіддю[3].

Рік 1926 1945 1950 1960 1969 1979 1989 2004
Кількість населення, осіб 937 744 860 1088 1431 1022 1213 1280

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Marku, S.; Doda, V. (2017). On coast line oscillations during last decades. Borshi beach case, Albanian Riviera. Bulletin of the Geological Society of Greece. 50 (1): 441. doi:10.12681/bgsg.11745. ISSN 2529-1718.(англ.)
  2. Ministry of Public Works, Transport and Telecommunication, Albania. Southern Coastal. Development Plan -. Strategic Environmental. Assessment. Final Report. December 2007. E1141. V6(англ.)
  3. а б в г д е ж и Albania Integrated Coastal Development Study and Plan, Interim Report 2005
  4. а б Çipa, Kriledjan (2018). The Antic City of Borsh. European Journal of Multidisciplinary Studies. 3 (4): 99. doi:10.26417/ejms.v3i4.p99-103. ISSN 2414-8385.(англ.)
  5. а б в Borsh. Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region (2016)(англ.)
  6. Hatzopoulos, Dionysios (1993).Greek Officers in the Eighteenth Century Venetian Army. The Journal of Modern Hellenism. 10: 157—165. ISSN 0743-7749(англ.)
  7. South Outdoor Festival [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Borsh. Integrated Sustainable Development of the Southern Coastal Region (2016)(англ.)