Бохонок Віталій Володимирович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Віталій Бохонок | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Майор | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Народження |
25 травня 1991 Павлівка, Снігурівський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Смерть |
29 липня 2022 (31 рік) Дніпро, Україна | ||||
| Національність | українець | ||||
| Alma Mater | Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |
 Україна | ||||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||||
| Формування | |||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Віталій Володимирович Бохонок (25 березня 1991, с. Павлівка — 29 липня 2022, м. Дніпро[1]) — український офіцер, майор Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів. Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Народився 25 березня 1991 року.
Вищу освіту отримав в Миколаївському національному університеті імені В. О. Сухомлинського.
З 2014 року проходив військову службу у десантно-штурмовому батальйоні 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. З квітня 2022 року — командир повітряно-десантного батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.
29 липня 2022 року помер в госпіталі в м. Дніпро від ран, отриманих у бою[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (18 листопада 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2]
- Орден Богдана Хмельницького
- I ступеня (21 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]
- II ступеня (25 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4]
- III ступеня (28 лютого 2019) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[5]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Від тяжких поранень пішов у вічність Командир батальйону, 25 окремої повітряної десантної бригади Віталій Володимирович Бохонок // Новий регіон. — 2022.
- ↑ Указ Президента України від 18 листопада 2022 року № 791/2022 «Про присвоєння В.Бохонку звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 21 червня 2022 року № 432/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 169/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2019 року № 47/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Категорії:
- Майори (Україна)
- Народились 25 травня
- Народились 1991
- Уродженці Снігурівського району
- Померли 29 липня
- Померли 2022
- Померли у Дніпрі
- Військовики 79-ї окремої десантної бригади
- Військовики 25-ї повітрянодесантної бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького I ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького II ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Миколаївського університету