Брусенцов Геннадій Якович

Брусенцов Геннадій Якович
Народження	14 жовтня 1927(1927-10-14) Орел
Смерть	1 квітня 2006(2006-04-01) (78 років)
	Севастополь
Країна	Україна
Жанр	пейзаж, портрет, натюрморт, ню
Навчання	Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. І. Мухіної
Напрямок	реалізм
Член	Національна спілка художників України
Звання	Заслужений художник УРСР
Нагороди	Почесні грамоти Верховної Ради Туркменської РСР

Геннадій Якович Брусенцо́́в (нар. 14 жовтня 1927, Орел — пом. 1 квітня 2006, Севастополь) — український живописець, графік; член Спілки радянських художників з 30 березня 1954 року, Спілки художників Туркменської РСР та Кримської організації Спілки художників України з 7 березня 1969 року

Біографія

Народився 14 жовтня 1927 року в місті Орлі (тепер Росія). У ранньому дитинстві разом з батьками переїхав в Ленінград, де пройшли його шкільні роки. В роки німецько-радянської війни перебував у евакуації в Казані. Протягом 1945—1953 років навчався у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені В. І. Мухіної (викладачі Генрих Павловський, Анатолій Казанцев, Петро Пуко, Петро Сидоров). Дипломна робота — панно «Будівництво Петербурга Петром І».

Протягом 1953–1969 років працював у Туркменській РСР: у 1953—1954 роках художником в проєктному управлінні «Ашхабадпроект»; викладав в Ашхабадскому художньому училищі імені Шота Руставелі. Був членом Художньої ради Художнього фонду Туркменської РСР та у 1962—1969 роках членом Правління Спілки художників Туркменської РСР. Член КПРС з 1967 року.

З 1969 року жив в Севастополі, в будинку на проспекті Гагаріна № 17а, квартира 50, потім в будинку на вулиці Дмитра Ульянова № 8, квартира 13. Був член правління Кримської організації Спілки художників України з 15 січня 1972 року по 4 листопада 1986 року. Помер в Севастополі 1 квітня 2006 року.

Творчість

Працюєвав в галузі станкового живопису. Писав пейзажі, портрети, натюрморти, в жанрі ню. Серед робіт:

• «М. В. Фрунзе на Туркестанському фронті» (1955);
• «Футболіст» (1955);
• «Марійська дівчина» (1956);
• «Біле золото» (1959);
• «Портрет килимарниці М. Бердиєвої» (1957);
• «Ленінський декрет» (1957);
• «Водопровідники» (1961);
• «Портрет піаністки» (1963);
• «На землі» (1966);
• «Вітряк» (1966, малюнок);
• «Курземська садиба» (1966, малюнок);
• «Наші батьки» (1967);
• «Портрет кінорежисера Булата Мансурова» (1968);
• «Молодий Севастополь» (1969);
• «Дороги Севастополя» (1969);
• «Вечоріє» (1970);
• «На землі Севастополя» (1971);
• «Портрет учасника оборони Севастополя В. І. Проценко» (1971);
• «В. І. Ленін» (1972, полотно, олія);
• «Натюрморт з персиками» (1972);
• «Сини» (1972—1973);
• «Севастопольський хлопець» (1972—1978);
• «Листопадовий Севастополь» (1973—1974);
• «Мигдаль зацвів» (1974);
• «Повернулись» (1975);
• «Будівниця Севастополя» (1975);
• «Портрет актриси Віри Зайцевої» (1975);
• «Сімейний портрет» (1976);
• «Лейтенант революції» (1977);
• «Леся і Яна Чиж» (1977);
• «Портрет артистки В. Заклунною» (1977—1979);
• «Вранішні чайки» (1979);
• «Білі пароплави» (1979);
• «Жіночий портрет з гранатами» (1980);
• «Хмари над бухтою» (1980);
• «Срібний Херсонес» (1980);
• «Портрет сина» (1981);
• «Машенька» (1981);
• «Бригада» (1982);
• «Портрет письменника Геннадія Черкашина» (1982);
• триптих «Присвята матері» (1983; «Боротьба», «Портрет матері», «Життя»);
• «Портрет І. Д. Папаніна» (1983).
• «Оборона Севастополя» (1984);
• «Маки Херсонеса» (1985);
• «Осінній автопортрет» (1986);
• «Кримський берег» (1986);
• «Тихий вечір на Херсонесі» (1986);
• «Портрет актора В. Юрченко» (1986);
• «Портрет молодої людини» (1987);
• «Час синів» (1987);
• «Портрет актриси Людмили Корнішеної» (1987);
• «Кипариси»(1987);
• «Червоні мережі» (1988);
• «Портрет актора Бориса Хмельницького» (1988);
• «Портрет Ольги Тарасової» (1989);
• «Хрещенський вечір» (1995);
• «Херсонес Таврійський» (1998);
• «Кипариси» (1998).

графіка

• «Артист Базар Аманов в ролі Яго» (1954, кольоровий папір, соус, акварель, вугілля, крейда);
• «Артист Кульмамедов в ролі Отелло» (1954, кольоровий папір, вугілля, кольоровий картон, білила);
• «Срібляста вулиця» (1960-ті, акварель);
• «Рибалка» (1960-ті, акварель);
• «Аксакал» (1967, вугілля);
• «Еле» (1968, вугілля);
• «Жіноча голова» (1971, вугілля);
• «Яна» (1975, картон);
• «Біля моря» (1977, акварель);
• «Ранок у селі» (1984, акварель);
• «Зима на Херсонесі» (1985, акварель).

Автор:

• ескізу і картону мозаїки «Жінки-мироносиці біля гробу Господнього» для фасаду Свято-Миколаївського храму (1993—1994, Севастополь);
• іконопису для храму-каплиці святого Георгія (1995; Сапун-гора, Севастополь).

Був художником-постановником художнього фільму «Смерті немає, хлопці!» («Туркменфільм», 1970).

Роботи зберігаються у Третьяковській галереї, Державному музеї східних культур у Москві, Державному музеї образотворчих мистецтв у Ашгабаті, Севастопольському художньому музеї.

Виставки

Брав участь у виставках з 1953 року:

• Дипломних і курсових робіт студентів ВХПУ імені. В. І. Мухіної (Ленінград, 1953);
• Туркменська республіканська (Ашхабад, 1954);
• Туркменських килимів (Ашхабад, 1954);
• Всесоюзна художня (Москва, 1955);
• Образотворчого мистецтва і народної творчості Туркменської РСР (Москва, 1955);
• Живопису, скульптури та графіки до I Всесоюзного з'їзду радянських художників (Москва, 1957);
• Творів молодих художників Радянського Союзу до VI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1957);
• Художників Туркменістану до 40-ї річниці Жовтневої революції (Ашхабад, 1957);
• Всесоюзна художня, присвячена 40-річчю Великої Жовтневої Соціалістичної революції (Москва, 1957);
• Всесоюзна художня «40 років ВЛКСМ» (Москва, 1958);
• Туркменська республіканська (Ашхабад, 1959);
• Туркменська республіканська «Радянський портрет» (Ашхабад, 1959);
• Туркменська республіканська (Ашхабад, 1961);
• Всесоюзна художня, присвячена XXII з'їзду КПРС (Москва, 1961);
• 2-я осіння виставка творів художників Туркменістану (Ашхабад, 1962);
• Творів художників Туркменістану (Ашхабад, 1962);
• Туркменська республіканська до XVIII з'їзду КП Туркменістану (Ашхабад, 1963);
• Всесоюзна «Фізкультура і спорт в образотворчому мистецтві» (Москва, 1963);
• Групова «Люди, пісні, нафта» (Ашхабад , 1963);
• Ювілейна виставка творів художників Туркменістану до 40-річчя ТРСР і Компартії Туркменістану (Ашхабад, 1964);
• Творів художників України та Туркменії (Алма-Ата, 1964);
• «Жінки сонячного краю» (Ашхабад, 1964);
• Творів художників Туркменістану «На сторожі миру» (Ашхабад, 1965);
• Туркменська республіканська до 50-річчя Жовтневої революції (Ашхабад, 1967);
• Всесоюзна ювілейна до 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції «50 років Радянської влади» (Москва, 1967);
• Всесоюзна «Радянський політичний плакат за 50 років» (Москва, 1967);
• Туркменська республіканська (Ашхабад, 1968);
• Кримська обласна художня виставка, присвячена 100-річчю від дня пик дення В. І. Леніна (Сімферополь, 1969);
• «25 років Перемоги над фашистською Німеччиною» (Севастополь, 1970);
• Обласна художня виставка творів художників Криму (Ялта, 1970);
• «Художники України до 100-річчя від дня народження В. І. Леніна» (Київ, 1970);
• Обласна художня виставка, присвячена XXIV з'їзду КПРС і XXIV з'їзду Комуністичної партії України (Сімферополь, 1971);
• Кримська обласна художня виставка «Крим соціалістичний» (Сімферополь, 1971);
• Обласна художня виставка, присвячена 50-річчю освіти СРСР (Сімферополь, 1972);
• «Художники Криму» (Ленінград, 1972);
• Обласна весняна виставка робіт кримських художників (Сімферополь, 1973);
• Українська республіканська «На варті Батьківщини», присвячена 55-річчю Радянської армії і Військово-морського флоту (Київ, 1973);
• Всесоюзна художня виставка до 55-річчя Радянської армії і Військово-морського флоту «На варті Батьківщини» (Москва, 1973);
• Творів кримських художників до 30-річчя визволення Криму (Севастополь, 1974);
• Республіканська виставка портрета до 50-річчя від дня народження І. Є. Рєпіна «Меморіал І. Є. Рєпіна» (Чугуїв, 1974);
• Українська республіканська до 30-річчя визволення Радянської України (Київ, 1974);
• Творів кримських художників у Угорській Народній Республіці (Кечкемет, 1975);
• Кримська обласна до 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні «Подвиг народу безсмертний» (Сімферополь, 1975);
• Кримська обласна до XXV з'їзду КПРС «Слава праці» (Сімферополь, 1975);
• Українська республіканська «XXX років Великої Перемоги» (Київ, 1975);
• Творів художників підприємств Художнього фонду УРСР (Сімферополь, 1976);
• Українська республіканська, присвячена XXV з'їзду КПРС і XXV з'їзду КП України «Слава праці» (Київ, 1976);
• Творів художників Криму до 60-річчя Радянської Влади «Ленінським шляхом» (Сімферополь, 1977);
• IV Республіканська виставка акварелі (Львів, 1977);
• Українська республіканська до 60-річчя Жовтневої революції «Ленінським шляхом» (Київ, 1977);
• Українська республіканська «60 років ВЛКСМ» (Київ, 1978);
• Українська республіканська «Художники України — дітям» (Київ, 1978);
• Всесоюзна «60 героїчних років», присвячена 60-річчю Радянської армії і Військово-морського флоту (Москва, 1978);
• Творів художників-мариністів (Ялта, 1978);
• Кримська обласна до 35-річчя визволення Криму (Ялта, 1979);
• Кримська обласна «Наш радянський спосіб життя» (Сімферополь, 1979);
• Образотворчого мистецтва Української РСР з музеїв УРСР і РРФСР до 325-річчя возз'єднання України з Росією «Навіки разом» (Москва, 1979);
• Всесоюзна «Блакитні дороги Батьківщини» (Москва, 1979);
• Кримська обласна «35 років Великої Перемоги» (Сімферополь, 1980);
• Кримська обласна в Картинній галереї колгоспу «Дружба народів» (1980);
• Кримська обласна до XXVI з'їзду КПРС «Ми будуємо комунізм».

За кордоном виставлявся у Великій Британії (1968), Нідерландах (1972), Японії (1974), Угорщині (1977), Франції (1991), Італії (1992). Персональні виставки пройшли в Ашгабаті (1965—1966), Севастополі (1971, 1977), Києві, Миколаєві, Ялті, Житомирі (усі у 1977—1978 роках).

Відзнаки

• Дві Почесні грамоти Верховної Ради Туркменської РСР;
• Заслужений художник УРСР з 1982 року.

Література

• Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 60;
• Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 2. — Москва: Искусство, 1972. (рос.);
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 36.;
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 91. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відповідальний редактор) [та інші]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А—В. — 1995, сторінка 256;
• Бащенко Р. Д. Брусенцов Геннадій Якович //Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.;
• Ламонова О., Гончаренко М. Брусенцов Геннадій Якович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 165. ISBN 978-966-02-8960-4.