Будинок архітекторів (Москва)
| Будинок архітекторів | |
|---|---|
|
| |
| 55°44′31″ пн. ш. 37°34′29″ сх. д. / 55.74218945002777303° пн. ш. 37.57499222002777373° сх. д.Координати: 55°44′31″ пн. ш. 37°34′29″ сх. д. / 55.74218945002777303° пн. ш. 37.57499222002777373° сх. д. | |
| Країна |
 Росія |
| Розташування | Хамовники |
| Тип | споруда і пам'ятка архітектури[d] |
| Дата заснування | 1935 |
| Статус | Список пам'яток культурної спадщини у Вікімандрах |
  Будинок архітекторів Будинок архітекторів (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок архітекторів (також Будинок на Ростовській набережній) — житловий будинок, розташований в російській столиці Москві на Ростовській набережній, 5. Побудований архітектором Олексієм Щусєвим в стилі постконструктивізму в 1930-х роках. Будівля є частиною нереалізованого проєкту парадного ансамблю Смоленської і Ростовської набережних, задуманого Олексієм Щусєвим. Бічні крила, облицьовані бежевою цеглою, добудовані на початку 1960-х років.
Історія[ред. | ред. код]
Передісторія[ред. | ред. код]
Будинок був побудований на так званому Ростовському подвір'ї, де розташовувалася Церква Благовіщення Господнього XVII століття.
У 1930-х роках Спілка архітекторів СРСР вирішила звести нове житло для постійно зростаючого числа членів. Під будівництво видали ділянку землі на Ростовській набережній, на високому березі річки Москви.
Проєкти[ред. | ред. код]
Протягом 1934—1935 років Олексій Щусєв працював над реконструкцією Ростовської і Смоленської набережних лівого берега Москви-ріки. Було прийнято рішення будувати на набережних житлові будинки 8-9-поверхової висоти і лише в деяких місцях, щоб уникнути монотонності лінії забудови, збільшувати висоту до 14-ти поверхів[2]. Проєкт передбачав забудову всього високого берега річки будівлями з великою кількістю портиків, стел, арок та інших декоративних елементів у стилі сталінського монументалізму і неоконструктивізму. Величезність будови зближувала його з готелем «Москва», Держпромом і ансамблем площі Гагаріна. Однак проєкт не затвердили через очевидну дорожнечу і надзвичайну складність майбутніх робіт.
На зміну грандіозному плану прийшов інший — більш практичний і вигідний. Скоротивши площу, займану будинком, Олексій Щусєв залишив у проекті лише напівкруглу будівлю. Таким чином, будинок своєю чоловою стороною мав огинати церкву з обох боків. На відміну від попередньої задумки, будівлю зверху увінчувала, а знизу підкреслювала масивна колонада. Але й цьому проєкту не судилося втілитися. В результаті був прийнятий найбільш економічний варіант без колонади.
Будівництво[ред. | ред. код]
Роботи почалися в 1934 році, перша черга будівництва закінчена в 1938 році. З усієї запланованої забудови на набережних споруджені були тільки кілька окремих житлових будинків, що належали різним забудовникам, та й то жоден з них не був закінчений повністю. На Ростовській набережній була зведена лише невелика частина напівциркульної в плані будівлі, яка 25 років самотньо височіла серед її малоповерхової забудови. У 1960-х роках будівлю було добудовано із застосуванням нових технологій. З двох сторін до будинку були прибудовані крила з цегли. Церква Благовіщення була знесена.
-
Будівництво -
Остаточний варіант
Відомі жителі[ред. | ред. код]
У Будинку проживало чимало архітекторів СРСР та Росії, таких, як:
- Д. Аркін,
- Г. Орлов,
- В. Кринський,
- брати Весніни,
- В. Кусаков,
- А. Ополовніков,
- М. Бархін,
- В. Шкваріков,
- В. Магідін,
- О. Чалдимов,
- М. Билінкін,
- Г. Гольц,
- М. Гінзбург,
- М. Поляков,
- М. Парусніков,
- Я. Корнфельд.
- Б. Макаричов
Також в будинку проживали:
- Д. Е. Розенталь,
- Д. Барщевський,
- Б. Гурнов,
- Г. Герасимов,
- В. І. Казаков (1950—1968)
- Л. Кислинська,
- Т. Колесніченко,
- Ю. Орса,
- В. Пономарьов,
- Ю. Сдобнов,
- Т. Бархіна,
- М. Н. Тарасов,
- Н. Г. Гольц,
- М. В. Юдіна[3],
- М. М. Миротворцев,
- В. Н. Старовський[4]
- та інші.
Будинок в мистецтві[ред. | ред. код]
Будинок неодноразово з'являвся в кінематографі. Можливо, причиною цьому — незвичайна архітектура будови.
Один з найвідоміших прикладів — радянський фільм «Три тополі на Плющисі».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фотографии старой Москвы. Архів оригіналу за 22 березня 2012.
- ↑ Щусев А. В. Застройка набережных. Доклад на совещании актива Фрунзенского района. // «Архитектурная газета», 1935, 8/II, № 8.
- ↑ Юдина Мария Вениаминовна // Московская энциклопедия. / Гл. ред. С. О. Шмидт. — М., 2007—2014. — Т. I. Лица Москвы: [в 6 кн.].
- ↑ Старовский Владимир Никонович // Московская энциклопедия. / Гл. ред. С. О. Шмидт. — М., 2007—2014. — Т. I. Лица Москвы: [в 6 кн.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Будинок «Радянський архітектор» [Архівовано 21 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Проєкт забудови Смоленської і Ростовської набережних у Москві [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.]
