Будо-Бобриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Будо-Бобриця
Герб Будо-Бобриці Прапор Будо-Бобриці
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Барашівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080030080034540
Облікова картка Будо-Бобриця 
Основні дані
Населення 140 (2001)
Площа 1,54 км²
Густота населення 90,91 осіб/км²
Поштовий індекс 11263
Географічні дані
Географічні координати 50°37′58″ пн. ш. 28°10′51″ сх. д. / 50.63278° пн. ш. 28.18083° сх. д. / 50.63278; 28.18083Координати: 50°37′58″ пн. ш. 28°10′51″ сх. д. / 50.63278° пн. ш. 28.18083° сх. д. / 50.63278; 28.18083
Середня висота
над рівнем моря
230 м
Найближча залізнична станція Яблунець
Відстань до
залізничної станції
28 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11255
Карта
Будо-Бобриця. Карта розташування: Україна
Будо-Бобриця
Будо-Бобриця
Будо-Бобриця. Карта розташування: Житомирська область
Будо-Бобриця
Будо-Бобриця
Мапа
Мапа

CMNS: Будо-Бобриця у Вікісховищі

Бу́до-Бо́бриця (раніше — Бобрицька Буда, Буда-Бобрицька) — село в Україні, у Барашівській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Кількість населення становить 140 осіб (2001). У 1923—54 та 1958—2016 роках — адміністративний центр колишньої Будо-Бобрицької сільської ради.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташоване за 53 км від Ємільчиного, за 28 км від залізничної станції Яблунець[1].

Населення[ред. | ред. код]

Наприкінці 19 століття кількість населення становила 328 осіб, дворів — 50[2], у 1906 році — 319 жителів, дворів — 47[3], у 1923 році — 51 двір та 532 мешканці[4], у 1924 році — 505 осіб (з перевагою населення німецької національности), дворів — 69[5]..

Станом на 1972 рік кількість населення становила 142 особи, дворів — 48[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 137 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 140 осіб[6].

Історія[ред. | ред. код]

Поселення засноване на початку 19 століття[1]. Наприкінці 19 століття — Бобрицька Буда (пол. Bobrycka Buda), село Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 72 версти від Житомира[2].

У 1906 році — Бобрицька Буда (рос. Бобрицкая Буда), колонія Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 64 версти, до волосного центру, с. Бараші — 12 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Іскорость[3].

У березні 1921 року, в складі волості, передана до новоствореного Коростенського повіту Волинської губернії[4]. У 1923 році — колонія Буда-Бобрицька; увійшла до складу новоствореної Будо-Бобрицької сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Барашівського району Коростенської округи, адміністративний центр ради[7]. Відстань до районного центру, с. Бараші, становила 9 верст[4].

20 червня 1930 року, в складі сільської ради, передана до Пулинського району, 17 жовтня 1935 року повернута до складу Барашівського району Київської області[7].

В період сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 29 мешканців села, з яких 16 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані[8].

На фронтах Другої світової війни воювали 37 селян, з них 15 загинули, 26 нагороджені орденами та медалями. На їх честь споруджено обеліск Слави.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, що обробляв 2,5 тис. земель, з них 1,8 тис. — рілля. Колгосп вирощував льон, картоплю, озимі культури. В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт, магазин[1].

На 1 вересня 1946 року — с. Буда-Бобриця[9]. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Будо-Бобрицьку сільську раду ліквідовано, село передане до складу Усолусівської сільської ради Барашівського району Житомирської області. 10 червня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 547 «Про утворення в складі Барашівського району Будо-Бобрицької сільської ради», в с. Буда-Бобрицька відновлено сільську раду. 30 грудня 1962 року сільські ради Барашівського району передані до складу Ємільчинського району Житомирської області[7]. Станом на 1 січня 1972 року, відповідно до довідника з адмінустрою — с. Будо-Бобриця[10].

28 липня 2016 року включене до складу новоствореної Барашівської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Будо-Бобриця, Ємільчинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 31 грудня 2022.
  2. а б Bobrycka Buda // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 171. (пол.)
  3. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 грудня 2022.
  4. а б в Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 4, 129. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 31 грудня 2022.
  5. Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 13. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 2 січня 2023.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 31 грудня 2022.
  7. а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 215, 548, 576. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 31 грудня 2022.
  8. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Архів оригіналу за 25 березня 2021.
  9. Відп. ред. М. Ф. Попівський. Інформайно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (PDF). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 164. Процитовано 31 грудня 2022. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  10. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 125. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 4 січня 2023.
  11. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 11 січня 2022.
  12. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 31 грудня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]