Бузін Євген Іванович
| Євген Іванович Бузін | |
|---|---|
| Народився |
24.2.1916 Оренбурзька губернія |
| Помер |
26.4.1969 Ташкент |
| Країна |
 СРСР |
| Alma mater | Середньоазійський державний університет |
| Галузь | механіка |
| Заклад | Ташкентський державний технічний університетd |
| Вчене звання | член-кореспондент АН Узбецької РСР |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук (1957) |
Євген Іванович Бузін (24 лютого 1916, Оренбурзька губернія, Російська імперія — 26 квітня 1969, Ташкент, СРСР) — радянський вчений-механік, доктор технічних наук (1957). Член-кореспондент Академії наук Узбецької РСР (1962).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 24 лютого 1916 року в Оренбурзькій губернії[1].
Закінчивши Середньоазійський державний університет (нині Національний університет Узбекистану імені Мірзо Улугбека) у 1939 році, влаштувався на роботу у Середньоазійський індустріальний інститут (нині Ташкентський державний технічний університет імені Іслама Карімова)[1]. З 1941 по 1943 рік брав участь у Великій Вітчизняній війні[2].
З 1948 по 1950 роки — вчений секретар відділу технічної та геологічної хімії Президії Академії наук Узбецької РСР. З 1950 по 1955 роки — старший науковий співробітник Інституту математики і механіки АН УзРСР[1].
У 1955 році перейшов на роботу до Фрунзенського політехнічного інституту (нині Киргизький державний технічний університет імені І. Раззакова), де отримав посаду доцента і очолив організовану того ж року загальнотехнічну кафедру у складі гірничо-геологічного факультету. Після її об'єднання з кафедрою опору матеріалів і перейменування на кафедру теоретичної механіки та опору матеріалів у 1957 році продовжував керівництво до 1959 року[3].
У 1957 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук[1].
Повернувшись до Узбекистану у 1959 році, обіймав посади завідувача кафедри прикладної механіки Ташкентського інституту інженерів залізничного транспорту і завідувача відділом Інституту механіки і сейсмостійкості споруд АН УзРСР. З 1962 року — член-кореспондент АН УзРСР[2].
Пішов із життя 26 квітня 1969 року. Похований на Боткінському кладовищі[2].
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Євген Бузін займався переважно питаннями механіки деформованого твердого тіла в різних областях прикладного застосування. Крім того, у сферу його наукових інтересів входили завдання механіки рідини і газу[1]. Авторству вченого належить понад 50 наукових робіт[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Бузін Євген Іванович // Ўзбекистон миллий энциклопедияси. — Тошкент : Ўзбекистон миллий энциклопедияси, 2000. — С. 677.(узб.)
- ↑ а б в г Бузін Євген Іванович. Меморіал пам'яті видатних і знаменитих людей, які залишили слід в історії Узбекистану. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Горно-геологічний факультет Фрунзенського політехнічного інституту. Проект «Киргизький фотоархів». Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Бузін Євген Іванович // Ўзбекистон миллий энциклопедияси. — Тошкент : Ўзбекистон миллий энциклопедияси, 2000. — С. 677.(узб.)
