Бусько Олександр Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бусько Олександр Юрійович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 1989
Камінь-Каширський, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 23 серпня 2022(2022-08-23)
Донецька область, Україна
(від кулі снайпера)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Волинський військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою,
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова
Військова служба
Роки служби 2014 — 2022
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  ГУР
Війни / битви російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бусько.

Бусько Олександр Юрійович (нар. 1989, Камінь-Каширський, Волинська область, Українська РСР, СРСР — пом. 23 серпня 2022, Донецька область, Україна) — український військовик, підполковник ГУР МОУ, кавалер орденів Богдана Хмельницького II і III ступенів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 1989 році в місті Камінь-Каширський Волинської області. У 2006 році закінчив Волинський військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (нині — Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні). У 2010 році закінчив Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова з золотою медаллю[1][2].

Проходив службу у частині спеціального призначення міста Київ, був кількаразовим призером чемпіонату Збройних сил України з багатоборства ВСК в командному заліку. Із початком агресії Росії проти України в 2014 році безпосередньо брав участь у військових діях[3][4].

Загинув 23 серпня 2022 року в Донецькій області від кулі снайпера. Прощальна панахида за загиблим відбулася у храмі Різдва Пресвятої Богородиці, похований 27 серпня у рідному місті[4][5]. У Бусько залишилися батьки, брат, дружина і троє дітей.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Востаннє додому на Волинь везуть загиблого на війні розвідника. Волинська служба новин. 26 серпня 2022. Процитовано 3 лютого 2024.
  2. ↑ Парай, Олена (24 серпня 2022). Підтвердили загибель 33-річного захисника з Волині. Суспільне. Процитовано 3 лютого 2024.
  3. ↑ 34 день народження зустрічав на небі: спогади про підполковника одного з елітних управлінь Міноборони з Волині Олександра Буська. Волинська служба новин. 24 серпня 2023. Процитовано 3 лютого 2024.
  4. ↑ а б Камінь-Каширський попрощався із загиблим Героєм Олександром Буськом. Волинські новини. 3 лютого 2024. Процитовано 3 лютого 2024.
  5. ↑ На Волині попрощалися з офіцером ГУР Олександром Буськом. Куонкурент. 27 серпня 2022. Процитовано 3 лютого 2024.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бусько_Олександр_Юрійович&oldid=41739412