Біленко Руслан Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біленко Руслан Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 20 вересня 1984(1984-09-20)
Вугледар
Смерть 14 листопада 2014(2014-11-14) (30 років)
Первомайське
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Русла́н Анато́лійович Біле́нко (нар. 20 вересня 1984(19840920) — пом. 14 листопада 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родом з Донбасу, закінчив там школу, пройшов строкову службу в ЗСУ. 2006 року сім'я Біленків переїхала в Ліві Солонці.

Мобілізований, військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади, номер обслуги міномета. Службу в зоні бойових дій проходив із 28 серпня.

Загинув 14 листопада 2014 року під час обстрілу колони поблизу аеропорту Донецька біля села Первомайське — військові виходили на ротацію та потрапили у засідку, машина згоріла. Тоді ж загинув старший лейтенант Іван Ворохта.

Залишились мама Неля Савеліївна та дві сестри.

Похований в селі Ліві Солонці.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • 4 червня 2015 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
  • березнем 2015 року в Солонцях відкрито меморіальну таблицю Руслану Біленку

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]