Біле озеро (Херсонська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біле озеро
Біле озеро
Біле озеро
46°37′15″ пн. ш. 32°27′36″ сх. д. / 46.62083333336110513° пн. ш. 32.46000000002777597° сх. д. / 46.62083333336110513; 32.46000000002777597Координати: 46°37′15″ пн. ш. 32°27′36″ сх. д. / 46.62083333336110513° пн. ш. 32.46000000002777597° сх. д. / 46.62083333336110513; 32.46000000002777597
Розташування
Країна  Україна,  СРСР і  Російська імперія
Регіон Херсонська область
Прибережні країни Україна Україна
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 4,92  км²
Довжина 4  км
Ширина до 2  км
Вода
Басейн
Площа басейну Дніпро  км²
Інше
Міста та поселення Херсонська область, Білозерка, селище Приозерне, селище Благовіщенське
Біле озеро (Херсонська область). Карта розташування: Україна
Біле озеро (Херсонська область)
Біле озеро (Херсонська область) (Україна)
Мапа

Біле озеро — заплавне озеро в Україні, на території Корабельного району Херсона та Білозерського району Херсонської області в межах Причорноморської низовини. Озеро належить до об'єктів дельти річки Дніпро та включено до території Національного природного парку «Нижньодніпровський»[1] з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів[2].

Історія[ред. | ред. код]

Картографічні джерела фіксують існування топоніму «Біле озеро» у пониззі Дніпра з давніх часів. Європейським картографам XVII—XVIII століття водойма була відома за латинською назвою «Albus lacus» або ж під татарською «Ak-Gheuli».

На берегах Білого озера знайдено знахідки поселень як на високих, крутих берегах північно-східної частини озера, так і вздовж низовинних, заболочених берегів південної частини озера[3].

Характеристика озера[ред. | ред. код]

Озеро лиманського походження розташоване в басейні нижньої течії Дніпра та у межах населених пунктів: смт Білозерка Білозерського району, селища Приозерне й Благовіщенське Корабельного району міста Херсона. Приблизні розміри — 4×2 км, площа до 5 км², глубина до 2 м. Улоговина овальної форми, витягнута з півночі на південь. Круті береги озера заввишки до 5 м, південні й південно-східні береги — низовинні та заболочені. Мінералізація води незначна й змінюється за сезонами від 144 до 450 мг/л, прозорість 0,2—0,6 м. Дно озера піщане, у центральній частині вкрите шаром мулу. Біле озеро має особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Природа озера[ред. | ред. код]

Уздовж берегів — очерет і рогози. Серед водяної рослинності — водорості (синьо-зелені, кишечниця, спірогіра), є реліктові — водяний горіх і сальвінія плаваюча. Водиться ондатра. На берегах потужних джерел зимують дикі водоплавні птахи. Біле озеро — місце нересту промислових видів риб (лящ, судак, короп та ін.).

Екологія[ред. | ред. код]

Інспектори Білозерського відділення держслужби охорони НПП “Нижньодніпровського” під час патрулювання постійно здійснюють нагляд за водною територією Білого озера, затримують порушників і браконьєрів, виявляють незаконні знаряддя лову.

Пам′ятки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про нас – НПП "Нижньодніпровський" (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  2. Кабінет Міністрів України - Створено національний природний парк "Нижньодніпровський", - Мінприроди. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  3. Озеро Біле на Херсонщині - зона рекреації чи екологічного лиха?. Любимый Херсон | Новости. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.

Джерела й література[ред. | ред. код]

  • Природа Херсонської області. К., 1998.
  • Бойко М. Ф. Біле озеро. // Енциклопедія сучасної України. Том 2. 2003. ISBN 944-02-3354-X.
  • Кузьмич В. В. Біле озеро та його цілющі джерела / В. В. Кузьмич // Видатні пам'ятки природи та архітектури Таврійського краю: матеріали IV обл. краєзнав. читань, 31 січ. 2014 р. — Херсон, 2014. — С.36—38..