Білка (притока Тні)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білка
50°30′47″ пн. ш. 28°01′11″ сх. д. / 50.51305555558377591° пн. ш. 28.01972222224977926° сх. д. / 50.51305555558377591; 28.01972222224977926
Витік на східній околиці села Білка
Гирло Случ
Похил, м/км 1,7 м/км
Басейн Дніпра
Країни: Україна Україна
Регіон Житомирська область[1]
Довжина 13 км
Площа басейну: 94,1
Мапа

Білка — річка в Україні, у Пулинському районі Житомирської області, ліва притока річки Тні (басейн Дніпра) .

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 13 км, похил річки — 1,7 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків. Площа басейну 94,1 км².

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок на східній околиці села Білка. Тече на північний захід у межах сіл Червоносілка, Ходорівка, Тетірка, Улашанівка. У селі Рудокопи впадає в річку Тню, притоку Случі.

Притоки[ред. | ред. код]

Ліві
  • Білка [2]
  • Моравна [3]
  • Ходорівка [4]
Праві
  • Бали [5]
  • Жолоска [6]. Бере початок на південно-східній стороні від с. Тетірка[7]. Спочатку тече на південний схід і біля с. Новини повертає на північний захід. Далі тече через с. Андріївка і впадає у Білку між селами Улашанівка та Рудокопи. Назва має балтійське походження від слова «залізо», що характерно для гідронімії басейну Дніпра[8][9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Словник гідронімів України — С. 55 (Білка № 3)
  3. Словник гідронімів України - С.374
  4. Словник гідронімів України - С. 591
  5. Словник гідронімів України - С. 32
  6. Словник гідронімів України - С. 199
  7. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXII, лист 6, 1867 год // Тетюрка // р. Жолоска (рос.).
  8. Endzinas, Arn.; Эндзинас, А.; Endzinas, Arn. (1 січня 1964). The Developing of Iron Manufacture and Geographical Matters in Lithuania. Geodezijos Darbai. Т. 2, № 1. с. 176—205. doi:10.1080/13921843.1964.10553044. ISSN 1392-1843. Процитовано 21 лютого 2023.
  9. Трубачев О.Н. (2009). Труды По Этимологии. Слово. История. Культура. Т. 4 2009.

Джерела[ред. | ред. код]