Бічгорн
|
Бічгорн Bietschhorn | ||||
 | ||||
|
46°23′28″ пн. ш. 7°51′00″ сх. д. / 46.39125000002777455° пн. ш. 7.8500750000277781382° сх. д.Координати: 46°23′28″ пн. ш. 7°51′00″ сх. д. / 46.39125000002777455° пн. ш. 7.8500750000277781382° сх. д. | ||||
| Країна | Швейцарія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Кантон Вале | |||
| Система | Бернські Альпи | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 3 934 м.н.м. | |||
| Висота відносна | 806 м[1] | |||
| Ізоляція | 13,4 км | |||
| Перше сходження | 13 серпня 1859 | |||
  Бічгорн Бічгорн (Швейцарія) | ||||
 | ||||
 Бічгорн у Вікісховищі | ||||
Бічгорн (нім. Bietschhorn) — це гора висотою 3 934 м.н.м. на півдні Бернських Альп, розташована в кантоні Вале. Північно-східний та південний схили гори включені до об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО Юнгфрау-Алеч
Опис[ред. | ред. код]
Бічгорн розташований у південній частині Бернських Альп та є частиною одного гірського хребта разом з горами Алечгорн (найвища гора хребта) та Нестхорн (на схід), на південній стороні долини Леченталь.
З північних схилів гори в долину Леченталь спускається льодовик Нест.
Від південних схилів гори дві долини — Бічталь та Балчідерталь спускаються до долини річки Рона, змінюючи кліматичні зони від альпійської до середземноморської. З урахуванням південного нахилу цих долин та льодовиків на їх початку, льодовик Біч на поточний час дуже сильно розтанув, а льодовик Балчідер розламався на дві частини — Зовнішній Балчідер (бл. 3,2 км в довжину) та Внутрішній Балчідер (бл. 2,5 км в довжину). Тала вода з обох частин льодовика стікає через струмок Балчідербах в Рону.
Альпінізм[ред. | ред. код]
Вся група Бічгорн-Нестгорн у порівнянні з чотиритисячниками на північ мала значно менше уваги.[2].
Бічгорн був вперше підкорений 13 серпня 1865 року Леслі Стефеном з місцевими гідами Антоном та Йоханном Зігенами і Йозефом Ебенером. Їх маршрут протягав з долини Льоченталь через Бічйох та північний гребінь. Опис цього першого сходження Леслі Стефен навів у своїй книзі The Playground of Europe (1871).
Сьогодні більшість альпіністів починають своє сходження на гору від прихистка Bietschhornhütte, розташованого на захід від льодовика Нест, або від прихистка Baltschiederklause.
Історичні факти[ред. | ред. код]
- В 1233 році Бічгорн, принаймні як перша гора в Швейцарських Альпах, була згадана в договорі купівлі-продажу, точніше, мова йшла про пасовисько «на горі Біч» (нім. am Berg, de Bietch).
- В «Космографії, Описі всіх країн» (1544) гора була вперше позначена на мапах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [Архівовано 9 липня 2009 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
- ↑ Alpin — Das Bergwelt Magazin: Berner Oberland Hochtouren — Die andere Seite. Ausgabe Juli 2002, Seite 38-45. Olympia Verlag.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бічгорн |
- Бічгорн на SummitPost [Архівовано 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Сходження на Бічгорн (нім.)
- Фото [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Daniel Anker: Bietschhorn. In: Die Alpen. Nr. 11, 2006, S. 32-35.(нім.)
- Daniel Anker, Marco Volken: Bietschhorn - Erbe der Alpinisten. AS-Verlag, Zürich 2004.(нім.)
- Pius Rieder: 125 Jahre Sturm und Wind getrotzt Walliser Bote 31. Juli 2006 Seite 7. Brig 2006.(нім.)
| ||||||||||||||||||||||
|
