Варецький Валентин Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варецький Валентин Сергійович
Народився 16 лютого 1956(1956-02-16) (68 років)
Андрієво-Іванівка, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Росія
Діяльність актор
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
IMDb nm0889684
Нагороди та премії
заслужений артист Росії

Валентин Сергійович Варецький (нар. 16 лютого 1956, село Андрієво-Іванівка, Одеська область) — радянський та російський актор театру та кіно, театральний режисер, Заслужений артист Росії (2001)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Валентин Варецький народився 16 лютого 1956 року в селі Андрієво-Іванівка, Миколаївського району, Одеської області. У 1975—1979 роках навчався на акторсько-режисерському факультеті Київського театрального інституту, закінчив його з відзнакою. У 1990 році отримав відзнаку за навчання на режисерському відділенні Гітісу.

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

У 1989—1993 роках був головним режисером Бєлгородського академічного театру.

З 1996 до 2002 — головний режисер Московського обласного театру драми і комедії м. Ногінськ http://motdik.ru [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.]

Постановки в театрі[ред. | ред. код]

У 2002—2004 рр. режисер російської версії мюзиклу «Чикаго» (продюсери: А.Пугачова, Ф.Кіркоров)[2].

Творчість[ред. | ред. код]

  • 1979 — Не дать оступится
  • 1985 — Легенда про безсмертя
  • 1999 — Небо в алмазах
  • 2001 — Гражданин начальник — Фердолевский
  • 2002 — Бригада — Михалыч, прораб
  • 2002 — Даже не думай! — Егор
  • 2002 — Олигарх — член Совета Безопасности
  • 2002 — Раскалённая суббота
  • 2004 — Штрафбат — немецкий генерал
  • 2004 — Красная капелла — Берг
  • 2004 — Личный номер — Генерал прокуратуры
  • 2005 — Бухта Филиппа — Грузнов
  • 2005 — Голова классика — «Высокое начальство»
  • 2006 — Тёмный инстинкт — Коротыш
  • 2007 — Гражданин начальник 3 — полковник Паршин Григорий
  • 2007 — Я сыщик — Косаренко
  • 2007 — Смерть шпионам! — Георгий Николаевич Лифанов
  • 2008 — Батюшка — майор Миронов
  • 2008 — Любовные причуды
  • 2009 — Суд — Вячеслав Германович Громов
  • 2009 — Папины дочки — Виктор Анатольевич Мавзолеевский, директор сети кинотеатров
  • 2009 — «L'affaire Farewell» / «Прощальное дело» (Франция) — Анатолий
  • 2011 — МУР. Третий фронт — ювелир
  • 2011 — Поцелуй сквозь стену — сотрудник редакции
  • 2011 — Пятницкий — Павел Иванович Прошин
  • 2011 — Утомлённые солнцем 2: Цитадель
  • 2011—2012 — Хозяйка моей судьбы — Главреж
  • 2011 — Жажда — генерал Петров
  • 2011 — Каменская-6 — майор, замначальника РОВД
  • 2011 — Лесник — Фома
  • 2012 — Август. Восьмого — начальник Генштаба
  • 2012 — Без следа — Николай Тихонов
  • 2012 — Братаны-3 — Олег Витальевич Добрынин
  • 2012 — Метро — сотрудник метрополитена
  • 2012 — Проснёмся вместе? — Семён Михайлович Иванников
  • 2012 — Склифосовский — Александр Сминальников
  • 2012 — Смерть шпионам. Скрытый враг — Георгий Николаевич Лифанов
  • 2013 — Время дочерей — прокурор
  • 2013 — Поговори со мною о любви — Дундуков, отец Зинаиды
  • 2013 — Пенелопа — Николай Степанович
  • 2015—2016 — Последний мент — Семякин
  • 2016 — Можете звать меня папой — Юрий Петрович
  • 2016 — Шелест — Станислав Николаевич Ольховский

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1974 — Грамота ЦК ВЛКСМ «За мужність і стійкість, виявлені під час військових подій на острові Кіпр»
  • 2005 — Лауреат міжнародного фестивалю «Слов'янські театральні зустрічі»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Валентин Варецкий. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  2. История мюзикла Чикаго. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2019.
  3. Мещанин во дворянстве[недоступне посилання з березня 2019]
  4. Гоголевская «Женитьба» — на сцене Белгородского драмтеатра[недоступне посилання з березня 2019]