Ващенко Опанас Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ващенко Опанас Трохимович
Народився 18 грудня 1908(1908-12-18)
Капустинці
Липоводолинський район
Сумська область
Помер 2 травня 1984(1984-05-02) (75 років)
Львів
Національність українець
Діяльність географ
Alma mater Український комуністичний інститут радянського будівництва і права
Заклад Харківський державний університет імені О. М. Горького
Львівський університет
Науковий ступінь доктор географічних наук
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня

Ващенко Опанас Трохимович (нар. 18 грудня 1908(19081218); Капустинці — 1984; Львів) — відомий український учений: економіко-географ і картограф, почесний член Українського географічного товариства, організатор і довголітній керівник кафедри економічної географії Львівського університету ім. І. Франка, організатор та лідер Львівської суспільно-географічної школи, доктор географічних наук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 18 грудня 1908 р. у селі Капустинці Липоводолинського району Сумської області (тоді село належало до Гадяцького повіту Полтавської губернії). Хлопець рано осиротів. Коли йому було 9 років (1917), померла мати (батько помер у 1947 р.).

Лише у 1921, маючи 12 років, він закінчив земську початкову школу. Де і коли закінчив середню школу, чи одержав середню освіту — невідомо. Відомо лише, що у 1928 р. він закінчив тримісячні кооперативні курси.

У 1921–1928 рр. О. Т. Ващенко працював у сільському господарстві свого батька. З грудня 1928 по липень 1929 рр. був головою Капустинцівського кредитного сільськогосподарського товариства (це ще до масової колективізації). А далі до листопада 1930 р. — завідувачем податкового підвідділу Синявського райвиконкому.

З кінця 1930 по вересень 1932 рр.він служить у Червоній Армії у м. Чернігові. Звідси його скеровують на навчання в Український комуністичний інститут радянського будівництва і права у Харкові, який він закінчує у 1935 р.

У 1935–1938 рр. О. Т. Ващенко — аспірант кафедри економічної географії Харківського державного університету ім. М. Горького. Кандидатську дисертацію під назвою «Економіко-географічна характеристика Київської області» він захистив у 1938 р. і наступного року одержав наукове звання доцента кафедри економічної географії. Викладає дисципліни «Економічна географія СРСР» та «Історія географії». Працював також помічником проректора з наукової роботи.

У вересні 1939 р. брав участь у «визвольному поході» у Західну Україну.

Із перших днів війни О. Т. Ващенко перебуває у діючій армії у ролі комісара 191-го окремого зенітно-артилерійського дивізіону. В складі цього дивізіону він бере участь у протиповітряній обороні Харкова, Донбасу і Сталінграда. У липні 1942 р. був важко поранений і до серпня 1943 р. перебував у різних військових шпиталях (Ферґана, Ташкент). Втратив праву ногу.

Після одужання і демобілізації О. Т. Ващенко працює доцентом у Ташкентському текстильному інституті. А у серпні 1945 р. Народний комісаріат освіти Української РСР його відкликає і скеровує на роботу у Львівський держуніверситет ім. І. Франка.

У 1946–1951 рр — декан географічного факультету Львівського університету

У 1970 р. О. Ващенко захистив докторську дисертацію на тему «Атлас розвитку господарства Західної частини Української РСР з найдавніших часів до 70-х років XX століття». Захист відбувся у Ленінградському університеті.

Помер у Львові, похований на 10 полі Янівського цвинтаря.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

За успіхи у науковій, навчальній і виховній роботі керівник кафедри та її члени неодноразово відзначалися у наказах ректорату й урядовими чинниками. Сам О. Т. Ващенко за участь у війні та праці у Львівському університеті нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (1946) та медалями. Він був відмінником народної освіти, нагороджений дипломом першого ступеня як співавтор книги «Україна» із серії «Радянський Союз».

Наукові праці[ред. | ред. код]

О. Т. Ващенко написав низку праць з історії географії, які сьогодні хоч є і неповними, проте не втрачають свого значення як факти історії науки. Це зокрема: «Від Баренца до наших днів» (1947), «П. П. Семенов-Тян-Шаньський» (1949), «Гоголь і російська географія» (1952, рукопис), «Ломоносов — основоположник російської економічної географії» (1951) та ін. Особливої уваги заслуговують дослідження з історії української економічної географії та економічної географії у Львівському університеті. Цим питанням були присвячені декілька праць. Зокрема: «Розвиток економіко-географічної думки в Українській РСР (1917–1974 рр.)», «Розвиток географії у Львівському університеті». [1]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Професор Опанас (Афанасій) Ващенко / ред.: О. Шаблій; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Л., 2001. - 232 c. - (Постаті укр. землезнання).
  • Білецький М. Штрихи до портрета професора Опанаса Ващенка // Історія української географії. Вип. 18. 2008.
  • Шаблій О., Влах М. Географічне світобачення проф. О. Т. Ващенка: проекція на сучасність. Часопис соціально-економічної географії. 2018. Т. 25. С. 98–105.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Шаблій О., Влах М. Географічне світобачення проф. О. Т. Ващенка: проекція на сучасність. Часопис соціально-економічної географії. 2018. Т. 25. С. 98–105. https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/12415/11813