Ващеня Іван Петрович
| Ващеня Іван Петрович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
6 лютого 1975 Туричани Турійський район | |
| Смерть |
17 червня 2014 (39 років) Станиця Луганська | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Іва́н Петро́вич Ваще́ня (1975—2014) — солдат Збройних сил України учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1975 року в селі Туричани (Волинська область); виростав з чотирма братами. Закінчив школу та Рожищенський коледж. Створив сім'ю, з дружиною ростив дітей.
Мобілізований, механік-водій танку 51-ї механізованої бригади.
17 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення терористів.[1][2] Снайпери противника порозбивали приціли і перископи, машина опинилася в безпорадному стані, стріляти було можливо тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж встиг зробити постріли у бік ворога, але не влучив.[1][2] Щоб не віддати бойову машину в руки сепаратистам та не здаватися у полон, екіпаж вирішив підірвати танк.[3] Разом із Іваном Ващенею загинув командир танку Крохмаль Володимир Антонович.
Похований Іван Ващеня у рідному селі Туричани.
Родина[ред. | ред. код]
Вдома у Івана Ващені залишилися вдова Людмила Іванівна та дочка Христина і син Максим — 2000 та 2003 року народження[4]. У Тельчі — мама Ольга Вашеня.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- 11 березня 2016 року на будівлі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького відкрито та освячено меморіальну дошку Івану Ващені та В'ячеславу Іонову
- центральна вулиця села Тельчі, де він навчався, перейменована у вулицю Івана Вашені.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ У Луцьку відбувся благодійний захід
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Іван Ващеня [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Ващеня Іван Петрович [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Діти Небесного Легіону [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Волинь № 59 (16310)
- Солдати (Україна)
- Народились 6 лютого
- Народились 1975
- Померли 17 червня
- Померли 2014
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Турійського району
- Померли в Станично-Луганському районі
- Поховані в Турійському районі