Вежі волинського типу
Вежі волинського типу («стовпи» або «слупи») — оборонні споруди другої половини XIII — початку XIV століття, характерні для Західної Русі — Галицько-Волинського князівства і Городенського і Турово-Пінського князівств, які перебували під його впливом.
Історія[ред. | ред. код]
Як писав П. О. Раппопорт, зведення веж було відповіддю на зміни облогової тактики на початку XIII століття, яка замість пасивної стала більш активною, з використанням каменеметних машин і штурмів, що, в свою чергу, вплинуло на організацію оборони і облаштування фортець[1]. Виникла необхідність в будівництві укріплених кам'яних веж, які стояли в системі дерево-земляних укріплень, з яких можна було вести круговий обстріл «довкіл граду»[2]. Вежі давали можливість значно збільшити дальність стрільби, зменшити мертві (такі, які не прострілюються) зони і вести круговий, а в деяких випадках, мабуть, і фланкуючий, обстріл найбільш загрозливих ділянок з напільного боку фортець[3]. В умовах монгольської навали одним з небагатьох регіонів Русі, в яких могли будуватися нові оборонні вежі, стала Галицько-Волинська Русь.
До нашого часу дійшли лише дві кам'яні вежі — в білоруському місті Кам'янці і польському селі Стовп'є на Холмщині. Руїни вежі в Белавіно під Холмом були зруйновані під час Другої світової війни.
П. О. Раппопорт вважав, що подібні вежі були широко поширені в європейському оборонному зодчестві і не виділяв їх в якийсь окремий тип. У 1972 році М. О. Ткачовим був введений в науку термін «вежі волинського типу». З того часу дані вежі розглядаються як такі, що належать до одного, так званого «волинського типу»[4] .
Список веж[ред. | ред. код]
| Світлина | Назва | Висота | План в розрізі | Матеріал | Час побудови | Статус |
|---|---|---|---|---|---|---|
|
Кам'янецька вежа | 30 м | кругла | цегляна | 1271–1288 роки | збереглася |
|
Вежа в Столп'є | 19,5 м | прямокутна | кам'яна | друга половина XIII століття | збереглася |
|
Белавінська вежа | прямокутна | кам'яна | середина XIV століття | не збереглася | |
| Берестейська вежа | 30 м | прямокутна | цегляна (?) | початок 1280-х років | не збереглася | |
| Городенська вежа | кругла | цегляна | 1260-70-ті роки | не збереглася | ||
| Чорторийська вежа | кругла | цегляна | 1291 рік | не збереглася | ||
|
Холмська вежа | прямокутна | кам'яно-дерев'яна | 1240-ві | не збереглася | |
| Турівська вежа | кругла | цегляна (?) | 1290-ті роки | не збереглася | ||
|
Новогрудська вежа (дитинець) | прямокутна | кам'яно-цегляна | 1260-70-ті роки | не збереглася | |
| Новогрудська вежа (Малий замок) | прямокутна | кам'яно-цегляна | початок XIV століття | не збереглася | ||
| Вежа в Спаському монастирі (Самбір) | прямокутна | кам'яно-цегляна | 1290-ті роки | не збереглася | ||
| Вежа в с. Спас | прямокутна | кам'яно-цегляна | кінець XIII століття | не збереглася | ||
|
П'ятничанська вежа | 9,5 м (стіни) | квадратна | кам'яно-цегляно-дерев'яна | XIII століття (?) | збереглася частково |
| Вежа Княжого замку у Львові | ? | кам'яна або дерев'яна (?) | XIII століття | не збереглася | ||
| Вежа на Замковій горі у Львові | ? | кам'яна (?) | XIII століття | не збереглася | ||
| Вежа (Луцьк) | ? | кам'яна (?) | перша половина — середина XIII століття | не збереглася |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Раппопорт П. А., 1952. Волинські вежі .// МІА, № 31, М з 202—223
- ↑ Антипов І. В. Оборонні вежі «волинського типу» в системі укріплень міст Західної Русі. В кн .: Поселення: середовище, культура, соціум. Матеріали тематичної наукової конференції. Санкт-Петербург, 6-9 жовтня 1998 р. СПб.
- ↑ Раппопорт П. А. Оборонні споруди Західної Волині XIII—XIV ст. // Światowit. T. XXIV. Warszawa, 1962. С. 622
- ↑ Антипов І. В. Волинські вежі // Археологические вести. Вип. 18. СПб., 2012. С. 152—161.
Література[ред. | ред. код]
- Антипов І. В. Давньоруська архітектура другої половини XIII — першої третини XIV ст. Каталог пам'ятників. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000.