Величко Анатолій Іванович

Анатолій Іванович Величко
Анатолій Іванович Величко |Премії=
При народженні	Величко Анатолій Іванович
Народження	8 листопада 1938(1938-11-08) (85 років) с. Купринка, Федорівський район, Кустанайська область, Казахська РСР
Національність	українець
Країна	СРСР,  Україна
Жанр	живопис, скульптура, металопластика
Навчання	Державне художнє училище ім. С. Чуйкова у м. Фрунзе, нині Бішкек, Киргизстан
Діяльність	художник
Роки творчості	з 1970-х
Твори	«Мандри», серія «Люди на камінні», «Ангел, який прийшов восени», «Екологія душі», «Пустельник», «Благовіщення», «Біблійні мотиви», триптих «Агнець»

Анато́лій Іва́нович Вели́чко (8 листопада 1938(19381108), с. Купринка, Федорівський район, Кустанайська область, Казахська РСР) — український художник. Член спілки художників Киргизької РСР (з 1979), член Національної спілки художників України (з 1992).

Біографія

Народився у с. Купринка Кустанайської області (Казахстан).

1968 року закінчив Державне художнє училище ім. С. Чуйкова у м. Фрунзе, нині Бішкек, Киргизстан. Педагоги з фаху ─ Д. Флешам, Є. Гердюк.

1979 року обраний членом спілки художників Киргизької РСР.

Від 1991 року живе і працює у Полтаві.

Від 1992 року член Національної спілки художників України.

Творчість

Працює в галузі живопису, скульптури, металопластики.

Особливості мистецького світогляду, пов'язані з світосприйняттям через призму східної філософії, втілені у серії ювелірних прикрас «Мандри» (1975), в 11 творах серії «Люди на камінні» (металопластика, 1983–1986), «Ангел, який прийшов восени» (2001), у картинах «Екологія душі» (1995), «Пустельник» (1996), «Благовіщення» (1997), «Біблійні мотиви» (1998–2000), у триптиху «Агнець» (2004).

Брав участь у виставках у Франції (1982), Югославії (1989), Німеччині (1991), Італії (1995).

Брав участь на Бієнале біжутерії у Яблонці (Чехословаччина, 1979, 1983, отримав почесний диплом). Учасник міжнародних виставок у Німеччині (1991, 1996). У Ерфурті 1996 року отримав почесний диплом і третю премію.

Твори Анатолія Величка зберігаються у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішні (Полтавська область, Україна), Киргизькому музеї образотворчих мистецтв у Бішкеку (Киргизстан), «Збройовій палаті» Кремля та Музеї декоративно-вжиткового мистецтва (Москва, Російська Федерація).

Джерела

• Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— C. 114.

Посилання

• Національна спілка художників України
• Знамениті полтавці. Художники, скульптори і архітектори [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]