Вестинська мова
| Вестинська мова | |
|---|---|
 | |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | xvs |
Вести́нська мова — зникла мова з групи італьських мов. Засвідчена лише двома збереженими написами часів Римської республіки. Припускають, що написи залишив народ вестини, який мешкав на території сучасного Абруццо від Гран-Сассо до Адріатичного моря в східно-центральній Італії.
Термін «вестини» — римський екзонім для цього народу. Лінгвісти не прийшли до висновку про точне положення вестінської мови серед італійських через брак джерел [1].
Зразок тексту[ред. | ред. код]
Текст CIL 1 2 .394 з околиць Навеллі в області Абруццо, датується серединою 3 ст. до н. е.:[2]
Вестіинський текст:
- T.vetio | duno | didet | herclo | iovio | brat | data
Переклад на латину:
- T. Vetius donum dedit Herculi Jovio. Grate data
Сучасний переклад:
- Тит Вецій дарував (це як) подарунок Геркулесу Йовію. Дано з вдячністю.
Специфічно вестинськими є слова data, didet і duno.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Stuart-Smith, 2004, с. 123.
- ↑ Baldi, Philip (2002). The foundations of Latin. Berlin: Mouton de Gruyter. с. 140.
- ↑ Brugmann, Karl; Conway, R Seymour (Translator); Rouse, WHD (Translator) (1010) [1895]. A Comparative Grammar of the Indo-Germanic Languages . Internet Archive. с. 103.[недоступне посилання]
Джерела[ред. | ред. код]
- Stuart-Smith J. Phonetics and philology: sound change in Italic. — Oxford : Oxford University Press, 2004. — xxiv +270 p. — ISBN 0-19- 925773-6.
- Italic Languages . LL Map. 2008. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 12 September 2010.[недоступне посилання]