Вигнання бісів з сліпого і німого чоловіка

Вигнання бісів з сліпого і німого чоловіка. Джеймс Тіссо.

Вигнання бісів з сліпого і німого чоловіка — євангельська подія, одно з чудес Ісуса Христа описана у синоптичних Євангеліях: Мт. 12:22-32, Лк. 11:14-23, Мк. 3:20-30.

Подія

Після навчання про молитву євангелист Лука розповідає про оздоровлення Ісусом при перебуванні у Юдеї біснуватого німого. Ту саму подію описано і у євангелиста Матея, але той ще додає, що біснуватий був і сліпим. Розмову з фарисеями, що виникла при цьому подає Євангелист Марко.

14 Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди. 15 Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.» 16 Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба. 17 А він, знаючи думки їх, сказав їм: "Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде. 18 Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, — як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів. 19 Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями. 20 Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство. 21 Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці. 22 Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич. 23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає (Лк. 11:14-23).

Ісус прилюдно зцілює біснуватого німого і сліпого, що його привели до нього. При тім були присутні деякі книжники з Єрусалиму і фарисеї, що не заперечували чуда, але пояснювали його, кажучи, що Ісус приказував демонам тому, що він порозумівся із князем бісів — Вельзевулом і в його імені діяв. Ім'я того князя у давнині було «Баал-Зебуб» — «Баал (господь) мух» і позначало філістейського божка у Аккароні (2. Цар. 1:2), а пізніше означало предмет загального ідолопоклонства, і тоді вводячи невелику зміну, перемінилось на «Баал зебул» — «Баал (господь) гною», із зневажливим натяком на ідолів та їхнє почитання. На таку зневагу книжників і фарисеїв Ісус відповів у спосіб не дуже їм приємний, взиваючи до їх спокійного міркування. Покликаючись на науку про ангелів тодішнього юдаїзму:

25 Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: "Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться. 26 І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство? 27 І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями. 28 Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже. 29. Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв'яже сильного й аж тоді дім його розграбує? 30 Хто не зо мною, той проти мене, і. хто зо мною не збирає, той розкидає. 31 Тому кажу вам: Усякий гріх, усяка хула проститься людям; але хула на Духа не проститься. 32 І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, ні на тому. (Мт. 12:25-32).

Залишиться у вічній пітьмі той, хто не хоче відкрити очі душі на світло Духа; й не вистачає відкрити їх на одну мить, але треба тримати їх відкритими завжди, бо сатана, прогнаний раз, повертається щоби увійти знову у свою давню посілість.

Посилання

• https://bibliya.in.ua/index.php/site/index [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела

• Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
• Джузеппе Ріцціотті. Життя Ісуса Христа. Видання Українського католицького університету ім. св. Климента Папи. Том XLIX-L. Рим. 1979. ст. 465—466.