Вислоцький Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Вислоцький
 Хорунжий
 Четар
Загальна інформація
Народження 24 липня 1893(1893-07-24)
с. Лелюхів, Лемківщина (тепер Польща Польща)
Смерть 1969(1969)
м. Посадас, Аргентина Аргентина
Військова служба
Приналежність  УНР
Вид ЗС Збройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 Армія УНР
 УГА
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Іван Вислоцький (24 липня 1893, с. Лелюхів, Лемківщина — 1969, м. Посадас, Аргентина) — хорунжий Армій УНР і чотар УГА, письменник, брат Олександра Вислоцького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 липня 1893 року у родині священика в селі Лелюхові повіту Новий Санч на Лемківщині.

У 1911 році добровольцем вступив до австрійського війська, згодом скінчив школу розвідників у Брегенці, після чого займався виконанням окремих завдань при штабі корпусу, що базувався у фортеці Перемишль.

Під час Першої світової війни потрапив у російський полон і був вивезений до Чити, а пізніше до Уфи. Восени 1917 року він разом з іншими українськими полоненими з Галичини дістався Києва, де вступив до Корпусу Січових Стрільців, отримав звання хорунжого. Брав участь у Битві під Мотовилівкою та інших боях.

У 1919 році зарахований до старшинського складу розвідчого відділу Української Галицької Армії, де пробув до весни 1920 року. Після примусового злиття УГА з Червоною армією, відбулася й ліквідація розвідки галицького війська. При цьому більшість армійських старшин та стрільців, співробітників розвідки і контррозвідки перейшли у підпілля. З дружиною Надією Олексіїв за підробленими паспортами він через Одесу, Варну та Белград дістався Відня. Потім переїхав до Закарпатської України, що того часу входила до складу Чехословацької Республіки.

У 1936—1939 роках працював у львівському видавництві. Перед приходом Червоної Армії у вересні 1939 року з родиною дістався рідної Лемківщини, а восени 1941 року оселився поблизу Самбора, де займався виданням нових шкільних підручників, позбавлених комуністичних стереотипів. У 1944 році з родиною опинився в таборі для переселенців у Німеччині, звідки у 1948 році виїхав до Парагваю. За океаном у останні роки життя навчав дітей переселенців читати та писати українською мовою.

Помер у 1969 році та похований на місцевому цвинтарі м. Посадас в Аргентині.

Твори[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вислоцький І. Спомини розвідника з часів першої світової війни: Австрійська армія, Київські Січові Стрільці, Українська Галицька Армія / Вислоцька-Тритяк О. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2007. — 228 с. — ISBN 966-7893-89-8.

Посилання[ред. | ред. код]