Владислав Хом'як
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Владислав Хом'як | |
---|---|
Władysław Chomiak | |
Народився |
25 березня 1871 Сянок |
Помер |
9 жовтня 1945 року Сянок |
Поховання | Центральний цвинтар у Сяноку |
Країна | Республіка Польща |
Національність | поляк |
Діяльність | інженер |
Знання мов | польська |
Владислав Хом'як (пол. Władysław Chomiak, 25 березня 1871 або 1872 — 9 жовтня 1945 Сянок) — польський будівельник, радний міста[1] Сянок.
Біографія[ред. | ред. код]
Владислав Хом'як народився 25 березня 1871 року[2] або 1872 року в Перемишлі[3]. Був сином Яна та Емілії Павлович.
Був каменярем[3]. Пізніше став будівельним підрядником. Керував своїм заводом по вул. Юліуша Словацького 38[4]. У цьому місці побудував власний дерев’яний будинок, а потім до 1924 року побудував будинок у стилі вілли, який назвав Будинок Юлії (в честь імені його молодшої дочки Юлії).
Серед його проєктних та будівельних робіт були:
- Церква св. Миколая Єпископа та св. Йосифа у Грабівниці Старженській. Будівля була зведена в 1913-1926 роках. Плани будівництва склали Владислав Хом'як та інженер Сянок Вільгельм Шомек[5]. Церква входить до списку історичних будівель.
- Будинок польського солдата. Владислав Хом'як зробив безкоштовне архітектурне проєктування будівлі, спорудженої в 1924–1928 роках[6].
- Церква Найсвятішого Серця Ісуса в Сяноку. План будівлі був підготовлений та побудований Владиславом Хомяком[7]. Будівництво було завершено в 1931 році.
- Будинок робітників у Посаді з 1926 року (документація та будівництво)[8][9].
- Проєкт надбудови житлового будинку по вул. Яна III Собеського 12 (тоді № 8) з 1927 року[10].
Був активним в Асоціації ремісників і промисловців «Родина» в Сяноку, в якій в 1906 році став членом ревізійної комісії[11], в 1907 році секретарем відділу[12], а в 1911, 1912 роках начальником відділу[13][14]. Обіймав посаду заступника радника з 1910 року[15]. Також обіймав мандат міського радника в Сяноку під час Другої Польської Республіки[16].
У 1912 році, діючи в почутті особистої образи з передбачуваним наклепом з боку редактора «Народного тижневика» Станіслава Бочарського, спершу подав позов проти нього, а потім, передбачивши неефективність позову, відкликав його і ударив Бочарського, вважаючи, що це задовольнить раніше згадувану образу, після чого публічно оголосив про це у своїй прес-заяві в «Тижневику Сяноцької Землі»[17][18].
Владислав Хом'як до 1911 року став вдівцем після Марії з родини Червіньських[3]. 28 січня 1911 року повторно одружився з Пауліною з дому Госцинських. Помер 9 жовтня 1945 року в Сяноку[19]. Поховали в сімейній гробниці на кладовищі на вул. Римановській в Сяноку. Члени його родини були поховані разом з ним: дружина Поліна (1889-1979), дочка Казимира (1913-1995, вчитель географії[20]), Юлія (1926-2003, провізор[21]), Кароль, Броніслава та Зофія. У нього також були діти: сини Луциан (1917 р.н.)[22], Тадеуш (1923 р.н.)[23], дочка Станіслава (1920 р.н.)[24]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нині термін означає депутат міської ради.
- ↑ Rok 1871 podano w inskrypcji nagrobnej.
- ↑ а б в Księga małżeństw 1905–1912 Sanok. Sanok: Parafia Przemienienia Pańskiego w Sanoku. с. 90—95.
- ↑ Wykaz firm handlowych, przemysłowych, rzemieślniczych i wolnych zawodów miasta Sanoka, Zagórza, Rymanowa, Mrzygłoda, Bukowska 1937/8. Krakowska Kongregacja Kupiecka. 1938: 6. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Plan Rozwoju Lokalnego Gminy Brzozów 2004–2013 (PDF) (пол.). 2004. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2017. Процитовано 31 травня 2020. (пол.)
- ↑ Edward Zając, Oświata i szkolnictwo. Życie kulturalne. Środowisko kulturalne, Pomiędzy wojnami światowymi 1918-1939, w: Sanok. Dzieje miasta, Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka. — Kraków 1995. — S. 613.
- ↑ Wojciech Sołtys, Stosunki społeczno-polityczne, Pomiędzy wojnami światowymi 1918–1939, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995, s. 559.
- ↑ 50 lat Zakładowego Domu Kultury, 30 lat Orkiestry Dętej, 30 lat Klubu Sportowego „Stal” Sanockiej Fabryki Autobusów „Autosan”. Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza. 1976. с. 10.
- ↑ Sowa i bocian. Opowieść o Posadzie Olchowskiej – III dzielnicy Miasta Sanoka. Kraków: AB Media. 2012. с. 69. ISBN 978-83-935385-7-7.
- ↑ Kamienica. Edelheitowie – Trendotowie – Jankowscy w Sanoku. Krosno – Sanok: Ruthenus. 2013. с. 120. ISBN 978-83-7530-234-9.
- ↑ Zgromadzenia. nr 114 z 4 marca 1906: 2. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Z ruchu w towarzystwach. „Rodzina”. nr 175 z 5 maja 1907: 2. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Kronika. Oddział Sanocki tow. „Rodzina”. Nr 15 z 9 kwietnia 1911: 2.
- ↑ Tow. rękodzielników i przemysłowców „Rodzina”. Nr 16 z 21 kwietnia 1912: 3. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Po wyborach. nr 34 z 18 grudnia 1910: 1—2. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Obywatele Honorowi Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. Sanok: Miejska Biblioteka Publiczna im. Grzegorza z Sanoka w Sanoku. 2002. с. 79. ISBN 83-909787-8-4. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Kronika. Nieszczęśliwy redaktor. Nr 23 z 9 czerwca 1912: 3. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Nadesłane. Nr 23 z 9 czerwca 1912: 4. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Indeks do ksiąg zmarłych od roku 1914. Sanok: Parafia Przemienienia Pańskiego w Sanoku. с. H 1945, (Tom K, str. 246, poz. 140).
- ↑ Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 62 (poz. 80), 68 (poz. 163). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 66 (poz. 135). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 64 (poz. 105). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 64 (poz. 112). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
- ↑ Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 67 (poz. 149). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Kapliczka przy Villi «Dom Julii» // Góra Przemienienia. — nr 17 (299). — 2009. — 26 kwietnia. — S. 16—17. (пол.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |