Владислав Хом'як

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Хом'як
Władysław Chomiak
Народився 25 березня 1871
Сянок
Помер 9 жовтня 1945 року
Сянок
Поховання Центральний цвинтар у Сяноку
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність інженер
Знання мов польська
Гробниця родини Хом'яків

Владислав Хом'як (пол. Władysław Chomiak, 25 березня 1871 або 1872 — 9 жовтня 1945 Сянок) — польський будівельник, радний міста[1] Сянок.

Біографія[ред. | ред. код]

Владислав Хом'як народився 25 березня 1871 року[2] або 1872 року в Перемишлі[3]. Був сином Яна та Емілії Павлович.

Був каменярем[3]. Пізніше став будівельним підрядником. Керував своїм заводом по вул. Юліуша Словацького 38[4]. У цьому місці побудував власний дерев’яний будинок, а потім до 1924 року побудував будинок у стилі вілли, який назвав Будинок Юлії (в честь імені його молодшої дочки Юлії).

Серед його проєктних та будівельних робіт були:

  • Церква св. Миколая Єпископа та св. Йосифа у Грабівниці Старженській. Будівля була зведена в 1913-1926 роках. Плани будівництва склали Владислав Хом'як та інженер Сянок Вільгельм Шомек[5]. Церква входить до списку історичних будівель.
  • Будинок польського солдата. Владислав Хом'як зробив безкоштовне архітектурне проєктування будівлі, спорудженої в 1924–1928 роках[6].
  • Церква Найсвятішого Серця Ісуса в Сяноку. План будівлі був підготовлений та побудований Владиславом Хомяком[7]. Будівництво було завершено в 1931 році.
  • Будинок робітників у Посаді з 1926 року (документація та будівництво)[8][9].
  • Проєкт надбудови житлового будинку по вул. Яна III Собеського 12 (тоді № 8) з 1927 року[10].

Був активним в Асоціації ремісників і промисловців «Родина» в Сяноку, в якій в 1906 році став членом ревізійної комісії[11], в 1907 році секретарем відділу[12], а в 1911, 1912 роках начальником відділу[13][14]. Обіймав посаду заступника радника з 1910 року[15]. Також обіймав мандат міського радника в Сяноку під час Другої Польської Республіки[16].

У 1912 році, діючи в почутті особистої образи з передбачуваним наклепом з боку редактора «Народного тижневика» Станіслава Бочарського, спершу подав позов проти нього, а потім, передбачивши неефективність позову, відкликав його і ударив Бочарського, вважаючи, що це задовольнить раніше згадувану образу, після чого публічно оголосив про це у своїй прес-заяві в «Тижневику Сяноцької Землі»[17][18].

Владислав Хом'як до 1911 року став вдівцем після Марії з родини Червіньських[3]. 28 січня 1911 року повторно одружився з Пауліною з дому Госцинських. Помер 9 жовтня 1945 року в Сяноку[19]. Поховали в сімейній гробниці на кладовищі на вул. Римановській в Сяноку. Члени його родини були поховані разом з ним: дружина Поліна (1889-1979), дочка Казимира (1913-1995, вчитель географії[20]), Юлія (1926-2003, провізор[21]), Кароль, Броніслава та Зофія. У нього також були діти: сини Луциан (1917 р.н.)[22], Тадеуш (1923 р.н.)[23], дочка Станіслава (1920 р.н.)[24]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нині термін означає депутат міської ради.
  2. Rok 1871 podano w inskrypcji nagrobnej.
  3. а б в Księga małżeństw 1905–1912 Sanok. Sanok: Parafia Przemienienia Pańskiego w Sanoku. с. 90—95.
  4. Wykaz firm handlowych, przemysłowych, rzemieślniczych i wolnych zawodów miasta Sanoka, Zagórza, Rymanowa, Mrzygłoda, Bukowska 1937/8. Krakowska Kongregacja Kupiecka. 1938: 6. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2020.
  5. Plan Rozwoju Lokalnego Gminy Brzozów 2004–2013 (PDF) (пол.). 2004. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2017. Процитовано 31 травня 2020. (пол.)
  6. Edward Zając, Oświata i szkolnictwo. Życie kulturalne. Środowisko kulturalne, Pomiędzy wojnami światowymi 1918-1939, w: Sanok. Dzieje miasta, Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka. — Kraków 1995. — S. 613.
  7. Wojciech Sołtys, Stosunki społeczno-polityczne, Pomiędzy wojnami światowymi 1918–1939, w: Sanok. Dzieje miasta. Praca zbiorowa pod redakcją Feliksa Kiryka, Kraków 1995, s. 559.
  8. 50 lat Zakładowego Domu Kultury, 30 lat Orkiestry Dętej, 30 lat Klubu Sportowego „Stal” Sanockiej Fabryki Autobusów „Autosan”. Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza. 1976. с. 10.
  9. Sowa i bocian. Opowieść o Posadzie Olchowskiej – III dzielnicy Miasta Sanoka. Kraków: AB Media. 2012. с. 69. ISBN 978-83-935385-7-7.
  10. Kamienica. Edelheitowie – Trendotowie – Jankowscy w Sanoku. Krosno – Sanok: Ruthenus. 2013. с. 120. ISBN 978-83-7530-234-9.
  11. Zgromadzenia. nr 114 z 4 marca 1906: 2. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  12. Z ruchu w towarzystwach. „Rodzina”. nr 175 z 5 maja 1907: 2. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  13. Kronika. Oddział Sanocki tow. „Rodzina”. Nr 15 z 9 kwietnia 1911: 2.
  14. Tow. rękodzielników i przemysłowców „Rodzina”. Nr 16 z 21 kwietnia 1912: 3. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 травня 2020.
  15. Po wyborach. nr 34 z 18 grudnia 1910: 1—2. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  16. Obywatele Honorowi Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. Sanok: Miejska Biblioteka Publiczna im. Grzegorza z Sanoka w Sanoku. 2002. с. 79. ISBN 83-909787-8-4. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
  17. Kronika. Nieszczęśliwy redaktor. Nr 23 z 9 czerwca 1912: 3. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  18. Nadesłane. Nr 23 z 9 czerwca 1912: 4. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 31 травня 2020.
  19. Indeks do ksiąg zmarłych od roku 1914. Sanok: Parafia Przemienienia Pańskiego w Sanoku. с. H 1945, (Tom K, str. 246, poz. 140).
  20. Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 62 (poz. 80), 68 (poz. 163). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  21. Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 66 (poz. 135). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  22. Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 64 (poz. 105). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  23. Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 64 (poz. 112). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  24. Księga przynależnych do gminy Królewskiego Wolnego Miasta Sanoka. с. 67 (poz. 149). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 31 травня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]