Влодзімеж Ольшевський (юрист)
| Влодзімеж Ольшевський Włodzimierz Olszewski | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Богуслав Нізєнський | |
| Народження: |
23 травня 1941 Краків | |
| Смерть: |
5 жовтня 2015 (74 роки) Краків | |
| Країна: | Республіка Польща | |
| Освіта: | Ягеллонський університет | |
| Нагороди: |  | |
Влодзімеж Марія Ольшевський (пол. Włodzimierz Maria Olszewski; нар. 23 травня 1941, Краків — пом. 5 жовтня 2015, Краків[1]) — польський юрист, суддя і адвокат, член Колегії Інституту національної пам'яті, другий і останній захисник суспільних інтересів.
Біографія[ред. | ред. код]
Син Здзіслава та Зофії[1]. Після закінчення юридичного факультету з 1964 року почав працювати в органах юстиції. Він був суддею і головою 2-го кримінального відділу апеляційного суду в Кракові. У 80-х шість років працював адвокатом, пізніше повернувся на посаду судді.
У 1981–1992 рр. був учасником робіт Центру громадянських законодавчих ініціатив «Солідарність»[2].
У 1994–2002 рр. працював у Національній раді судочинства. Був її віцепрезидентом (з 12 березня 1996 р. по 24 березня 1998 р.), а потім головою з 16 квітня 1998 р. по 18 березня 2002 р.[3]
У 1999-2006 рр., за рекомендацією Національного судового реєстру, був членом колегії Інституту національної пам’яті. Деякі депутати AWS (Виборча Акція Солідарність) проголосували проти його кандидатури через його попередні заяви, в яких він виступав проти створення люстраційного суду. У січні 2005 року перший президент Верховного суду Лех Гардоцький призначив Ольшевського на посаду омбудсмена з громадських інтересів, замінивши на цій посаді Богуслава Нізєнського. На цій посаді перебував до її ліквідації у березні 2007 року.
2002 року був нагороджений Командорським Хрестом Ордену Відродження Польщі[4].
Був похований на Раковицькому цвинтарі[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Włodzimierz Olszewski. rejestry-notarialne.pl. Процитовано 14 травня 2021.
- ↑ Kazimierz Barczyk, Stanisław Grodziski, Stefan Grzybowski: Obywatelskie Inicjatywy Ustawodawcze Solidarności 1980–1990. Warszawa: Kancelaria Sejmu, 2001. ISBN 83-7059-503-0. [dostęp 2021-05-14].
- ↑ Informacje na stronie KRS. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ M.P. z 2002 r. nr 35, poz. 540
- ↑ Lokalizator Grobów. zck-krakow.pl. Процитовано 14 травня 2021.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Włodzimierz Olszewski w serwisie „Ludzie Wprost”. Процитовано 8 червня 2007.
|
