Водосховища Херсонської області

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Водосховища Херсонської області — водосховища, які розташовані на території Херсонської області (в адміністративних районах і басейнах річок) — без «транзитного» Каховського водосховища.

На території Херсонської області налічується — 15 водосховищ, загальною площею понад — 13743 га, з повним об'ємом — 138,3 млн м³[1].

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Територія Херсонської області становить 28,5 тис. км² (4,7 % території України). Вона розташована в межах басейнів Дніпра (40 % території області), річок Причорномор'я (31 %) і Приазов'я (29 %).

На рівнинних територіях півдня та сходу області розташовано значні за площею безстічно-подові ділянки, поверхневий стік з яких у гідрографічну мережу відсутній. Найбільший за площею безстічний район розташовано між Дніпром та Сивашем. Тут виділяються поди (западини) — Зелений, Чорна долина, Барнашевський, Чапельський (останній має довжину 5 км, ширину 3 км і глибину 6-7 м). Весною поди наповнюються водою, яка влітку може висихати.

Гідрографічна мережа Херсонської області включає одну велику річку Дніпро (довжина в межах області 110 км) з Каховським водосховищем (з площею в межах області 68,9 тис. га), середню річку — притоку Дніпра — Інгулець (180 км).

В Херсонській області функціонує 15 водосховищ з повним об'ємом 138,3 млн м³. З них 2 — об'ємом понад 10 млн м³. Цільове призначення водосховищ — комплексне використання, риборозведення, зрошення, захист Сиваша.

Наявність водосховищ (вдсх) у межах адміністративно-територіальних районів Херсонської області[1]

[ред. | ред. код]
Район, місто Кількість вдсх, шт. Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³ В оренді, шт. В оренді, га
Бериславський -* - - - - -
Білозерський - - - - - -
Великолепетиський - - - - - -
Великоолександрівський - - - - - -
Верхньорогачицький - - - - - -
Високопільський - - - - - -
Генічеський 1 4490 38,8 22,3 -** -
Голопристанський - - - - - -
Горностаївський - - - - - -
Іванівський - - - - - -
Каланчацький 1 271 2,1 1,4 - -
Каховський 3 562 9,8 7,1 2302 -
Нижньосірогозький - - - - - -
Нововоронцовський - - - -
Новотроїцький 10 8420 87,6 35,4 4 1304
Скадовський - - - - — -
Цюрупинський  — - - - -
Чаплинський - - - - -
Разом 13 13743 138,3 66,2 - -

Примітки: -* — немає водосховищ на території району;

-* — немає водосховищ, переданих в оренду.

Наявність водосховищ (вдсх) у межах основних районів річкових басейнів на території Херсонської області[1]

[ред. | ред. код]
Район річкового басейну Кількість вдсх, шт. Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³ В оренді, шт. В оренді, га
Дніпра, у тому числі 3 562 9,8 7,1 2 302
Річки Причорномор'я 1 271 2,1 1,4 1 271
Річки Приазов'я 11 12910 126,4 57,7 4 1304
Разом 15 13743 138,3 66,2 -  —

В межах району річкового басейну Дніпра розташовано 16 % водосховищ Херсонської області, річок Причорномор'я — 0,07 %. річок Приазов'я — 73,3 %.

Наявність водосховищ (вдсх) об'ємом понад 10 млн м³ на території Херсонської області[1]

[ред. | ред. код]
Назва водосховища, річки (басейну) Місцезнаходження вдсх (населений пункт, район) Площа вдсх, га Об'єм вдсх — повний, млн м³ Об'єм вдсх — корисний, млн м³
Сергіївське, Сиваш (Азовське море) с. Сергіївка, Новотроїцький 6176 63,0 19,0
Ярошинське Новодмитрівська та Чонгарська сільські ради, Генічеський 4490 38,8 22,3

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2

Література

[ред. | ред. код]
  1. Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. — К.: Генеза, 2000. — 456 с.
  2. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-965-098-2
  3. Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. — К.: Ніка-Центр, 2001. — 392 с.