Володар бліх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володар бліх
нім. Meister Floh.
Жанр фантастика
Форма казка
Автор Ернст Теодор Амадей Гофманн
Мова німецька
Опубліковано 1822
Країна Німеччина

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Володар бліх. Казка, що складається з семи пригод двох друзів» (нім. Meister Floh. Ein Mährchen in sieben Abentheuern zweier Freunde) — іронічний казково-фантастичний роман німецького письменника-романтика Е.Т.А. Гофмана. Твір написано у 1821-1822 роки, і став останнім великим твором автора.

Анотація : «Події у повісті Гофмана „Володар бліх“ починаються у чудовий різдвяний вечір, коли головний герой казки пан Перегрінус Тис мимоволі виявляється втягнутим у дивовижні пригоди, які розвиваються так стрімко, що він не встигає зрозуміти, що відбувається насправді, а що — лише гра його уяви, і де врешті пролягає межа між реальністю та його фантазією. Але незважаючи на фантастичність сюжету у цій казці влада побачила сатиру на себе.»[1]

Сюжет[ред. | ред. код]

Події роману відбувається у Франкфурті-на-Майні, типовому буржуазному місті. Головний персонаж — дивак Перегрінус Тис, що живе усамітненим життям та уникає жінок, але несподівано виявляється втягнутим у таємничу гру містичних сил. Кожен персонаж роману має свого окультного двійника. У повсякденному житті це службовці, ремісники, комівояжери та вчені, а в містичному плані — це маги і генії, персоніфікації таємничих сил природи, рослин, мінералів тощо.

У Різдвяну ніч, Тис, уявивши себе маленьким хлопчиком, влаштовує собі свято та купляє силу-силенну солодощів та іграшок, які потім роздає дітям бідняків. Тієї ж ночі він зустрічає таємничу незнайомку, яка зізнається йому в коханні та вимагає повернути їй в'язня, якого ніби-то врятував сам Тис.

Виявляється, що сам того не усвідомлюючи Тис дав притулок володарю бліх, який до цього був бранцем містичного двійника нідерландського натураліста Левенгука. Незнайомка, що представляється як Дертьє Ельвердінк, в окультному плані є принцесою Гамагеєю з Фамагусти, яку підступно вбив принц п'явок. Проте, спільними зусиллями Володаря бліх, професора ван Левенгука, генія Тетеля і будяка Цегеріта її вдається врятувати. Кожен з цих персонажів претендує на прекрасну принцесу. Кожний з учасників цієї колізії виступає й як людина зі світу повсякденності.

Внаслідок численних пригод Перегрін Тис набуває знання про себе самого як містичного короля Секакісе, що володіє могутнім талісманом.

Історія публікації[ред. | ред. код]

Під час підготовки рукопису Гофман був уже важко хворий. Коли на початку 1822 року роман був зданий в друк, виданню романа опиралася прусська цензура, угледівши в одному епізоді «Володаря бліх» сатиру на громадські порядки в країні. У зв'язку з цим з остаточного варіанту четвертого і п'ятого пригод при публікації довелося вилучити великі шматки, присвячені слідчому Кнаррпанті[2], образ якого імовірно міг відсилати до особистості начальника поліції Капмца. Справа про образу влади набула серйозних обертів, однак Гофман уникнув переслідування через сильне погіршення здоров'я за яким настала смерть. У відновленому вигляді роман був опублікований тільки в 1906 році дослідником Георгом Еллінгером[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Володар бліх українською. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 31 серпня 2016.
  2. а б И. Миримский. Примечания // Э. Т. А. Гофман. Новеллы. М.: Художественная литература, 1978. — С. 334—335.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]