Вулиця Олекси Гірника (Калуш)
| Вулиця Гірника Калуш | |
|---|---|
 Початок вулиці Олекси Гірника | |
| Район | Загір’я |
| Назва на честь | Олекси Гірника |
| Колишні назви | |
| Загірська, Ушакова | |
| австрійського періоду (українською) | Загірська |
| радянського періоду (українською) | Ушакова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 550 м |
| Координати початку | 49°01′16″ пн. ш. 24°22′05″ сх. д. / 49.0211194° пн. ш. 24.3682000° сх. д. |
| Координати кінця | 49°00′57″ пн. ш. 24°22′18″ сх. д. / 49.0160250° пн. ш. 24.3718222° сх. д. |
| поштові індекси | 77301[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 3 |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Пам'ятники | Олексі Гірнику |
| Заклади культури | Народний дім «Просвіта» |
| Забудова | садибна одноповерхова забудова у стилі польського конструктивізму 1930-х рр. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Олекси Гірника у Вікісховищі | |
Вулиця Гірника — одна з вузлових вулиць Калуша.
Розташування[ред. | ред. код]
Простягається від вул. Грушевського до Народного дому «Просвіти», де переходить у вулицю Сагайдачного. До вулиці Гірника прилучаються вулиці (від початку до кінця):
справа:
- Писарська
- братів Дяченків
- Рожанського
зліва:
- Гната Мартинця
- Луки Загірські
Історія[ред. | ред. код]
Одна з найдавніших міських вулиць, яка вела від міста до колишнього підміського села Загір'я (а далі — до Хотіня та Підмихайля) і називалася Загірською. 1.01.1925 колишнє підміське село Загір'я увійшло в межі Калуша і вулиця стала центральною в цьому напрямку, але у повоєнний час частково втратила своє значення через закриття переїзду через залізницю та знищення мосту через Лімницю. Задля насадження шовіністичної доктрини «міці російської зброї» рішенням райвиконкому № 19 14.03.1947 Загірська перейменована на вулицю Ушакова.
За радянських часів на вулиці містилася міська пральня (нині у цьому приміщенні міститься сауна) та управління і майстерня ремонту екскаваторів (тепер більшу частину приміщень віддано комерційним структурам)[2].
На вулиці присутня садибна одноповерхова забудова у стилі польського конструктивізму 1930-х рр. В одному з таких будинків мешкав український дисидент, політв'язень, Герой України Олекса Гірник, на честь якого 3 грудня 1992 р. названо цю вулицю[3]. 21 січня 1993 року відкрито меморіальну дошку Олексі Гірнику[4], а в 2008 р. встановлена меморіальна дошка роботи Ігоря Семака.
19 вересня 2016 р. рішенням міської ради вулицю Гірника подовжено на 200 метрів за річкою Млинівкою за рахунок вулиці Сагайдачного[5]. 2017 р. на частині тротуару постелена нова бруківка[6].
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ Історія однієї вулиці. На вулиці Гірника у Калуші була міська пральня. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 1 січня 2018.
- ↑ Цапів В. Про що розповідають назви вулиць м. Калуша. — Калуш : Калуська друкарня, 2005. — С. 59-61.
- ↑ «Дзвони Підгір’я» за 28.01.1993
- ↑ У Калуші «переселили» на іншу вулицю Народний дім та три житлові будинки. Архів оригіналу за 28 вересня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Загір'я буде з брукованими тротуарами. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
Див. також[ред. | ред. код]
| |||||