Віверові
Віверові | |
---|---|
Колаж фотографій різновидів віверових | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
Інфраряд: | Viverroidea |
Родина: | Віверові (Viverridae) Gray, 1821 |
Роди | |
| |
Вікісховище: Viverridae |
Віверові[1][2][3] (Viverridae) — родина хижих ссавців з підряду котовидих (Felimorpha), яка містить 14 родів і 36 видів[4]. Віверові мешкають у тропіках Старого Світу, найбільше їх у Африці, Мадагаскарі та на Піренейському півострові. Представники родини живуть у лісистих місцевостях, саванах, горах.
Як правило, віверові — це невеликі стрункі тварини з короткими ногами і довгим хвостом, що живуть на деревах. Своїм виглядом багато віверових нагадують куницевих або котових. Довжина тіла варіює від 30 до 98 см, хвоста — 12–90 см, маса від 1 до 15 кг. Тулуб витягнутий, мускулистий і гнучкий. Довжина хвоста у багатьох видів дорівнює довжині тіла. У бінтуронгів хвіст хапальний. Шия середньої довжини, голова невелика з подовженою, загостреною мордочкою. Вуха невисокі і широко розставлені. Очі досить великі. Кінцівки п'ятипалі, пальцеходячі або стопоходячі.
Волосяний покрив низький, досить грубий. Переважає буре забарвлення зі строкатими візерунками, що складаються зі смуг і плям. Хвіст часто має кільчастий малюнок. У деяких видів (цівета, вівера, цівета мала) є особливі залози, розташовані в анальній області та виділяють пахучий секрет — мускус. Зубна формула: 3/3, 1/1, 3–4/3–4, 1–2/1–2 = 32–40.
Зустрічаються переважно в лісах, заростях чагарнику і високої трави. Активні вночі, вдень ховаються в дуплах дерев, печерах, рідше в норах, звичайно займаючи чужі. Деякі живуть в будівлях людини. Зустрічаються поодинці або парами. Найкраще з усіх хижих лазять по деревах, деякі види проводять на них більшу частину свого життя. Представники виду цівета видрова — напівводні. За типом харчування більшість віверових всеїдні. В їх раціоні присутня як тваринна так і рослинна їжа: різні дрібні хребетні і безхребетні (черв'яки, ракоподібні, молюски), плоди, горіхи, цибулини. Деякі види поїдають падло. Органи чуття добре розвинені.
У цілому, біологія та екологія окремих видів вивчені слабко.
У більшості видів сезонність у розмноженні відсутня. Вагітність триває 60–81 днів. У приплоді від 1 до 6 сліпих, але покритих шерстю дитинчат. У деяких видів на рік буває 2 вагітності. Тривалість життя у віверових — 5–15 років.
Віверові поширені в тропіках Старого Світу: у Південній Європі (Піренейський півострів), Африці, на Мадагаскарі, в Середземномор'ї і в Південній та Південно-Східної Азії, включаючи Індонезію та Філіппіни. Цівета гімалайська була акліматизована в Японії.
З цією групою ссавців пов'язана назва «єнот», яка з часом поширилася на інші морфологічно близькі групи хижих ссавців, у тому числі з визнаних тепер окремими родин — Ракунові (Procyonidae) та Псові (Canidae). За тлумачними словниками вихідним таксоном був вид Генета (Viverra genetta) (словник Даля [1] [Архівовано 16 лютого 2010 у Wayback Machine.]). За словником Ушакова [2] [Архівовано 15 грудня 2011 у Wayback Machine.]: «Енот, енота, м. (новолатин. geneta).
- 1. Лесной пушной зверь с темножелтым мехом.
- 2. только ед. Выделанный мех этого зверя. воротник из енота.
- 3. только мн. Одежда, сшитая из такого меха (шуба, воротник; разг.). Господин в енотах. Достоевский».
Після переключення уваги дослідників з африканської фауни на американську розуміння обсягу «єнотів» (вівер) розширили. Африканських віверових (зокрема й типових «єнотів» роду Генета (Genetta), а також Бінтуронга (Arctictis binturong) та ін.) стали об'єднувати з американськими «єнотами» — ракунами, ракоїдами, носухами та ін. на підставі їхньої зовнішньої схожості в одну родину «єнотових» = «віверових». Тепер це лише історичний факт, і американських «єнотів» тепер розглядають як окрему родину — Ракунові (Procyonidae) [3] [Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.].
У сучасній українській мові назва «єнот», попри своє походження, застосовується лише до представників родів Procyon (рідше — до інших представників родини Procyonidae) та Nyctereutes, жоден з яких до родини віверових не належить.
За монографією «Види ссавців світу», 2005 [4] [Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.] родина включає 4 підродини, 15 родів, 35 видів. Згодом на основі філогенетичних експериментів, генетичного складу та морфогенетики було підтверджено чи переозначено види: Genetta felina, Paradoxurus musangus, Paradoxurus philippinensis:
- підродина Мусангові (Paradoxurinae)
- рід Бінтуронг (Arctictis)
- вид Бінтуронг (Arctictis binturong)
- рід Дрібнозуба пальмова цівета (Arctogalidia)
- вид Дрібнозуба пальмова цівета (Arctogalidia trivirgata)
- рід Сулавеська пальмова цівета (Macrogalidia)
- вид Сулавеська пальмова цівета (Macrogalidia musschenbroekii)
- рід Цівета гімалайська (Paguma)
- вид Цівета гімалайська (Paguma larvata)
- рід Мусанг, або Пальмова циветта (Paradoxurus)
- рід Бінтуронг (Arctictis)
- підродина Ціветові (Hemigalinae)
- рід Пальмова цивета Оустона (Chrotogale)
- вид Пальмова цивета Оустона (Chrotogale owstoni)
- рід Цівета видрова (Cynogale)
- вид Цівета видрова (Cynogale bennettii)
- рід Цівета Хосе (Diplogale)
- вид Цівета Хосе (Diplogale hosei)
- рід Цівета смугаста (Hemigalus)
- вид Цівета смугаста (Hemigalus derbyanus)
- рід Пальмова цивета Оустона (Chrotogale)
- підродина Лінзангові (Prionodontinae)
- рід Азійський лінзанг (Prionodon)
- вид Лінзанг плямистий (Prionodon pardicolor)
- вид Лінзанг смугастий (Prionodon linsang)
- рід Азійський лінзанг (Prionodon)
- підродина Віверові (Viverrinae)
- рід Цівета (Civettictis)
- вид Цівета африканська (Civettictis civetta)
- рід Цівета мала (Viverricula)
- вид Цівета мала (Viverricula indica)
- рід Африканський лінзанг (Poiana)
- вид Лінзанг Лейгтона (Poiana leightoni)
- вид Лінзанг африканський (Poiana richardsonii)
- рід Вівера (Viverra)
- вид Вівера малабарська (Viverra civettina)
- вид Вівера плямиста (Viverra megaspila)
- вид Вівера малайська (Viverra tangalunga)
- вид Вівера індійська (Viverra zibetha)
- рід Генета (Genetta)
- вид Генета абісинська (Genetta abyssinica)
- вид Генета ангольська (Genetta angolensis)
- вид Генета Боурлона (Genetta bourloni)
- вид Генета гребінчаста (Genetta cristata)
- вид Genetta felina
- вид Генета звичайна (Genetta genetta)
- вид Генета Джонстона (Genetta johnstoni)
- вид Генета плямисто-руда (Genetta maculata)
- вид Генета леопардова (Genetta pardina)
- вид Генета водна (Genetta piscivora)
- вид Генета королівська (Genetta poensis)
- вид Генета сервалова (Genetta servalina)
- вид Генета Хауса (Genetta thierryi)
- вид Генета тигрова (Genetta tigrina)
- вид Генета гігантська (Genetta victoriae)
- рід Цівета (Civettictis)
- ↑ Універсальний словник-енциклопедія. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
- ↑ Зиков, О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоол. музею Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Вип. 4. — С. 5–20.
- ↑ Карабута, О. Структурно-дериваційні типи зоолексем: неморфологічний спосіб творення // Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». — 2015. — Вип. XXII. — С. 25–27.
- ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 03.02.2022.
- Родина Віверові в книжці «Види ссавців світу», 2005 [5] [Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Myers, P. 2000. "Viverridae" (On-line), Animal Diversity Web [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 299. — ISBN 0763762997.