Віджаянта
| Vijayanta | |
|---|---|
 | |
| Тип |
Основний бойовий танк Схема: класична |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1965 |
| Оператори |
 Індія |
| Війни |
Третя індо-пакистанська війна Операція «Блакитна зірка» |
| Історія виробництва | |
| Виробник |
Індія, Vickers-Armstrongs |
| Виготовлення | 1965—1983 |
| Виготовлена кількість |
2200 |
| Характеристики | |
| Вага | 40,5 |
| Довжина | 9788 |
| Довжина ствола | 56 |
| Ширина | 3168 |
| Висота | 2438 |
| Обслуга | 4 |
|
| |
| Калібр | 105-мм L7A1 |
| Темп вогню | 12 |
| Приціл | перископічний |
|
| |
| Броня |
сталева, катана Лоб: 80 Борт: 60 Корма: 20 Дах: 25 Днище: 17 Башта: лоб: 80 |
Головне озброєння |
нарізна гармата боєкомплект: 44 постріли |
Другорядне озброєння |
1 × 12,7-мм 2 × 7,62-мм |
| Двигун |
рядний 6-циліндровий дизельний двигун рідинного охолодження «L60 Мк.4В» 535 |
| Питома потужність | 13,2 |
| Дорожній просвіт | 410 |
| Швидкість | шосе: 48 |
| Прохідність |
підйом: 30° стінка: 0,9 рів: 2,45 брід: 1,1 |
|
| |
Віджаянта у Вікісховищі | |
Віджаянта (англ. Victorious) — індійський основний бойовий танк другого покоління, який є ліцензованою версією британського «Віккерс». Перші 90 танків були побудовані компанією «Vickers», далі виробництво продовжилось на заводах Індії. Всього було виготовлено близько 2200 танків. Вони використовувалися в Третій індо-пакистанській війні, а також в операції «Блакитна зірка».
Історія створення[ред. | ред. код]
В 1961 році уряд Індії заключив контракт з «Vickers» про будівництво танкового заводу на території Індії і в середині 1960-х на заводі були побудовані перші танки, які є версією британського танка «Віккерс» і були названі «Віджаянта».
В танкі широко використовувалися вузли й агрегати британських «Центуріон» і «Чифтен». Уже в 1965 році перша партія танків збудованих в Британії прийшла в Індію, в цьому ж році розпочав роботу й танкобудівний завод.
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Компонувальна схема[ред. | ред. код]
Компонувальна схема — класична. В передній частині корпусу розміщено відділення управління, яке є робочим місцем механіка-водія. Бойове відділення розміщене посередині танка і в ньому розташована башта повного обертання з іншими трьома членами екіпажа. В кормовій частині корпусу розміщено моторно-трансмісійне відділення.
Броньовий захист і башта[ред. | ред. код]
Броня корпусу зроблена зі зварений між собою катаних бронелистів.
Башта — зварна. В ній розміщено гармату, три кулемета і три члена екіпажа.
Озброєння[ред. | ред. код]
Основне озброєння[ред. | ред. код]
Основним озброєнням є 105-мм нарізна гармата L7A1, оснащена ежектором для продувки ствола. Заряджання гармати відбувається вручну. Боєкомлект гармати становить 44 постріли. Скорострільність гармати може становити до 12 пострілів за хвилину.
Допоміжне озброєння[ред. | ред. код]
Допоміжне озброєння танка становить 12,7-мм кулемет спарений з гарматою і два 7,62-мм кулемети.
Екіпаж[ред. | ред. код]
Екіпаж танку складається з 4 чоловік — механіка-водія, командира, навідника-оператора і заряджаючого. Механік водій розміщений в передній частині корпусу. Командир танку і навідник розміщені справа від гармати, а заряджаючий зліва.
Двигун і підвіска[ред. | ред. код]
На танку встановлений двотактний шестициліндровий дизельний двигун L60 Мк.4В фірми «Роллс-Ройс» зблокований з трансмісією TN-12 фірми «Мерріт-Вільсон», коробка має шість передач вперед і дві — назад. Підвіска індивідуальна. З кожного борту корпусу є шість зблокованих по-парно обгумованих опорних котків, велуче колесо ззаду. Гусениця сталева.
Модифікації[ред. | ред. код]
Vijayanta Mark 1 — перша версія танку, яка пішла у серійне виробництво. Згодом танки цієї модифікації були оснащені системою протипожежної безпеки Marconi SFCS 600. Також у рамках проекту «Bison» були зроблені спроби посилити бронезахист танку і встановити новий двигун подібний до двигуна танку Т-72.
Vijayanta Mark 1A — на танк встановили нову систему керування вогнем Tank Bharat Electronics AL 4420.
Vijayanta Mark 1B — танк оснастили системою керування вогнем 4421 AL, лазерним прицілом Barr & Stroud і комп'ютером.
Vijayanta Mark 1C і Vijayanta Mark 2 — останні модифікації танку.
До 2008 року армія повинна була зняти з озброєння ці танки, але згодом, після зняття з озброєння 296 Vijayanta Mark 1A, цей план призупинили.[1][2]
Машини на базі[ред. | ред. код]
- M-46 Catapult — САУ, виготовлена на базі «Віджаянти» шляхом встановлення російської 130-мм гармати М-46.
- Kartik AVLB — танковий мостоукладальник.
Основні оператори[ред. | ред. код]
Індія — всього було виготовлено близько 2200 одиниць. Станом на 2007 рік на озброєнні стоїть 1008 танків.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Public Accounts Committee Fifth Report. 164.100.24.208. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 травня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ The Military Balance 2007. — P. 315.
Література[ред. | ред. код]
- М.Барятинський Средние и основные танки зарубежных стран 1945—2000 (Часть 1). — М.: Бронеколекція, випуск № 3, 2001.
Посилання[ред. | ред. код]
- Виджаянта [Архівовано 30 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Основные танки Индии Виджаянта, Арджун [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
