Відзнака «Знак пошани»
| Відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» | ||||
 | ||||
 | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | Нагрудний знак | |||
| Статус | не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 20 травня 2003 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Нагороджені відзнакою «Знак пошани» (70) | ||||
| Черговість | ||||
| Старша нагорода | Відзнака «Доблесть і честь» | |||
| Молодша нагорода | Нагрудний знак «За зміцнення обороноздатності» | |||
Відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» входила до діючої до 2012 року системи відзнак Міністерства оборони України.
Після впровадження у 2013 році нової системи відзнак аналогом відзнаки є нагрудний знак «Знак пошани»[1].
Історія нагороди[ред. | ред. код]
- Відзнаку «Знак пошани» було встановлено наказом Міністра оборони України від 20 травня 2003 року № 142. У зв'язку з недотриманням необхідних формальностей при запровадженні відзнаки на вимогу Міністерства юстиції України наказ про встановлення відзнаки був скасований, незважаючи на те, що вже відбулось декілька нагороджень. Відзнака з дотриманням усіх формальностей була повторно заснована наказом міністра оборони України Анатолія Гриценка від 12 грудня 2005 року № 736.
- 30 травня 2012 року Президент України В. Ф. Янукович видав Указ, яким затвердив нове положення про відомчі заохочувальні відзнаки; міністрам, керівникам центральних органів виконавчої влади, керівникам (командувачам) військових формувань, державних правоохоронних органів було доручено забезпечити в установленому порядку перегляд актів про встановлення відомчих заохочувальних відзнак, приведення таких актів у відповідність із вимогами цього Указу[2]. З набуттям чинності указом нагородження відзнакою було припинено[1]. Протягом 2012–2013 років Міністерством оборони України була розроблена нова система заохочувальних відзнак[3], що вже не містила відзнаки «Знак пошани» (її аналогом став нагрудний знак «Знак пошани»).
Положення про нагороду[ред. | ред. код]
- Заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани» нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, а також інші особи за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку та забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, зміцнення військового співробітництва та інші заслуги перед Збройними Силами України.
- Нагородження відзнакою «Знак пошани» здійснюється наказом Міністра оборони України (по особовому складу).
- Подання до нагородження відзнакою «Знак пошани» здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
- Нагородженому відзнакою «Знак пошани» вручаються відзнака та посвідчення про нагородження нею.
- У разі втрати (псування) відзнаки «Знак пошани» дублікат не видається.
- Відзнака «Знак пошани» і посвідчення про нагородження нею після смерті нагородженого залишаються в сім'ї померлого для зберігання як пам'ять.
Опис відзнаки[ред. | ред. код]
- Заохочувальна відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» виготовляється із жовтого металу і має форму прямого рівностороннього хреста з розбіжними кінцями, покритими емаллю малинового кольору, між якими вміщені пучки променів з білого металу. Посередині хреста — білий емалевий медальйон, на який знизу накладено дві лаврові гілки. У центрі медальйона на синьому емалевому колі — зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України). У верхній частині медальйона по колу — напис «Міністерство оборони України». Пружки хреста, медальйона і кола, напис, лаврові гілки виготовлені з жовтого металу.
- Розмір хреста між протилежними кінцями — 41 мм.
- Хрест за допомогою вушка та кільця з'єднується з прямокутною колодкою з жовтого металу, обтягнутою стрічкою. У нижній частині колодки — тонка металева фігурна дужка із заокругленим виступом та отвором посередині для сполучення колодки зі знаком відзнаки.
- Розмір колодки: висота — 42 мм, ширина — 28 мм. При цьому розмір фігурної дужки: висота — 2 мм, ширина — 30 мм, висота заокругленого виступу — 2 мм.
- На зворотному боці колодки — прорізи для прикріплення стрічки, а також застібка для кріплення відзнаки до одягу.
- Стрічка відзнаки «Знак пошани» — із шовку малинового кольору, з поздовжніми смужками: жовтою посередині, синьою та білою з боків. Ширина стрічки — 28 мм, жовтої смужки — 8 мм, синьої — по 3 мм, білої — по 1 мм.
- Планка відзнаки «Знак пошани» являє собою металеву пластинку, обтягнуту стрічкою. Розмір планки: ширина — 28 мм, висота — 12 мм.
Порядок носіння відзнаки[ред. | ред. код]
Відзнаку «Знак пошани» носять з лівого боку грудей і, за наявності державних нагород України, розміщують після них. Планку відзнаки «Знак пошани» розміщують після планок державних нагород України та планки заохочувальної відзнаки Міністерства оборони України «Доблесть і честь».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Новий вигляд знайомих відзнак // Максим Хорошунов, «Народна армія» // Сайт Міністерства оборони України (збережено на Archive.today)
- ↑ Указ Президента України № 365/2012 від 30 травня 2012 року «Про відомчі заохочувальні відзнаки». Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 28 травня 2014.
- ↑ Наказ Міністерства оборони України від 11.03.2013 № 165 «Про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України». Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 28 травня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Наказ Міністерства оборони України від 12.12.2005 № 736 «Про встановлення заохочувальної відзнаки Міністерства оборони України „Знак пошани“» [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» // Сайт Міністерства оборони України (збережено на archive.today)
- Лазаренко, Володимир. «Заохочувальна відзнака „Знак пошани“. Становлення та розвиток відомчої нагородної системи Міністерства оборони України». Нумізматика і фалеристика [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.], № 2/2012, стор. 16—17.
- Віталій АГЕЄВ: «Створення власної системи нагород стало вагомим кроком у розвитку української державності» // Володимир КОРОТИЧ, Військо України, № 12 (102) 2008, стор. 22-25 (збережено на archive.org)
