Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/8 січня 2024
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Renvoy у темі «Маковій Гарафина Петрівна» 4 місяці тому
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| ||||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
- Поставив: — Шиманський હાય! 11:30, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- За:
- Стаття не відповідає критеріям значимості ні науковців, ні митців. Жодному формальному критерію не відповідає, з другорядними теж тяжко:
- «Розробка нової наукової теорії (нехай навіть незагальноприйнятої), широко відомої гіпотези (доведеної чи спростованої)» — розділ «Діяльність» чи «Бібліографія» такого не містить;
- «Значна участь у створенні великих довідкових видань, підготовці підручників (навчальних посібників) для початкової, середньої і вищої школи, які використовуються за межами навчального закладу, в якому працював чи працює автор» — тут можна сказати є, останній абзац розділу «Діяльність», видно Міністерство щось начудило;
- «Значна кількість науково-популярних публікацій на широко відомих Інтернет-ресурсах, у журналах тиражем не менше 1000 примірників, книг тиражем не менше 500 примірників» — не впевнений, що те, що вона написала є наукою, тому не знаю, чи варто застосовувати тут цей критерій + тиражі для книг не вказані, публікувала вона їх у собою ж заснованому видавництві;
- «Письменники — автори книг або музиканти (музичні колективи), що продали альбоми, видані загальним тиражем не менше 5 000 примірників, або регулярно публікуються в незалежних періодичних виданнях з таким же тиражем.» — знову ж таки, тиражів не бачу;
- «Митці, чия творчість (концерти, виставки, публікації тощо) висвітлена у ЗМІ, інтернет-виданнях» — тут є, сперечатись не буду, навіть кілька церков її вчення/писанину коментували;
- «Наявність фан-клубів й інших організованих форм популярності. Під цим не розуміються прості сторінки у соцмережах: це мають бути розвинені форми взаємодії шанувальників» — «Після гомика піти в туалет, то ти вмираєш...» — «Мама колишнього учня цієї школи Соломія Весоловська написала таке: «Як фахівець пані Мирослава — бездоганний вчитель. Як людина теж добра, чуйна. Але те, що вона є прихильницею Гарафини Маковій, — це правда. Я мама дитини, яка навчалася у СШ № 93. І пані Мирослава була керівничкою класу. Вона ще тоді проповідувала ті вчення, син мені розповідав про це. Я порушила це питання на зборах у розмові з вчителькою. Але вона заперечила, що говорить дітям про таке. Та реакція виказала справжні справи. Батьки не відреагували, тож все тривало досі. А синові я дала свої настанови… Добре, що він адекватно відреагував».» — тут теж можна сказати, що є фан-клуб;
- «Робота в оригінальних напрямках, стилях або жанрах мистецтва, що викликає резонанс у професійному співтоваристві та суспільстві загалом» — зважаючи, що інтерес є навіть після смерті, з боку церкви і тих, хто розвінчує ці вчення, то можна сказати, що формально теж виконується такий критерій.
- Ну і загалом — «Заслужена Вчителька України» (без посилання на джерело), неенциклопедичний стиль, реклама. Тому пропоную спільноті до обговорення. — Шиманський હાય! 11:30, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Засновниця резонансного релігійного руху. Спробую привести статтю до ладу.--Віщун (обговорення) 11:51, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- До неї не варто застосовувати ні критерії для науковців, ні для митців. Вона помітний, енциклопедично значущий фольклорист і краєзнавець, щодо яких у нас немає спецільних КЗ. Тому її слід оцінювати за загальними ВП:КЗ, яким вона відповідає. --Perohanych (обговорення) 12:48, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- Цікава персона. Варто залишити --Jbuket (обговорення) 10:45, 10 січня 2024 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
- Чи дає значимість заснування сектантського руху? Які-не-які джерела в статті є. Крім того, її згадують і в іншому контексті, як експерта: 1) «Хвойне дерево, ялина та сосна, як зазначає знавець наших народних вірувань Гарафина Маковій, було помічним відданим (заміжнім) жінкам» ― Віктор Азьомов. «Безсмертя любові визнаю…»: психологічний аналіз новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» // Українська література в загальноосвітній школі. — Київ, 2014. — № 11. — С. 37.; 2) «За свідченням етнографа і цілительки Гарафини Маковій, для забезпечення якості лікування важливо було знати час збору, умови сушіння трав, точний код спілкування з природою» ― Журбелюк Г.В. Інформаційно-рекламна діяльність і медичні послуги в Україні: історико-порівняльний аналіз // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. — 2013. — Т. 144-145. — С. 140.; 3) «Гарафина Маковій у книжках, написаних на базі народних вірувань, порівнює рід із річкою, від чистоти якої залежить здоров’я і щастя людини» ― Царенко Л.Г. Українські традиційні моделі здоров’я // Психологічний часопис. — 2015. — № 2(2). — С. 105. тощо. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:17, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- Енциклопедичну значущість дає наявність суттєвого висвітлення в множинних незалежних надійних джерелах — безвідносно до того чим особа займалася, хоч горобцям дулі давала. --Perohanych (обговорення) 17:35, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
Підсумок[ред. код]
Досить широко представлена критика діяльності особи, книги як на диво досить широко цитуються, в тому числі в іноземних дисертаціях, тому значущість певна є і стаття залишена.--reNVoy (обговорення) 17:18, 1 лютого 2024 (UTC)Відповісти
- Поставив: — Шиманський હાય! 15:00, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- За:
- А нащо воно нам ? Росіяни в себе видалили. — Шиманський હાય! 15:00, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- Підтримую номінатора, так розумію, що автор статті непроти ... — Локі (обговорення) 20:10, 9 січня 2024 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Утримуюсь:
- Цікава стаття. У нас ще є Найдовше слово у світі (хоча, як на мене, краще було б не "у світі", а "усіх мов" чи "в усіх мовах"), Найдовші слова (куди спокійно було додане неіснуюче безглузде слово), Найдовше слово французькою мовою та німецькою, але нема про українську та англійську. За зразком цієї статті можна було б написати й про нашу мову. Бо розділ Можливості складання довгих слів актуальний і для нас. Непогані статті на тему є, як не дивно, в англвікі: Longest word in English, Longest words, добре було б, якби їх хтось переклав. Також цікава стаття про найдовші речення Longest English sentence. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:16, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
- я впевнений, що найдовшим словом на будь якій мові буде оце:
- Найдовша назва органічної сполуки – це назва білка титин. Його систематична назва складається зі 189,819 літер... А наукові назви зазвичай не перекладаються. То ж навіщо це все (враховуючи французьку й т.і.) окремими статтями? ;) Тоді вже просто додати цей ОД до розділу "ексклюзивно російською" статті "найдовше слово". --46.211.230.36 19:53, 8 січня 2024 (UTC)Відповісти
Підсумок[ред. код]
Вилучено, як статтю, яка не містить згадок тітину. :-) Загалом схоже на ОД. --Buruneng (обговорення) 00:22, 17 січня 2024 (UTC)Відповісти