Вілейський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілейський повіт
Герб повітового центру
Губернія Віленська губернія
Центр Вілейка
Створений 1793
Площа 442 965 (4839.4 км²) (1886)
Населення 208 013 осіб (1897)
Густота 43 осіб / км²
Найбільші міста Радошковичі

Вілейський повіт (біл. Вілейскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Мінської губернії та Віленської губернії. Адміністративний центр — місто Вілейка.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 208,0 тис. мешканців.

У тому числі білоруси — 86,9%; євреї — 9,5%; поляки — 2,5%. У повітовому місті Вілейка проживало 3 560 мешканців, в заштатному місті Радошковичі — 2 615[1].

Склад[ред. | ред. код]

Станом на 1886 рік налічував 161 сільську громаду, 1279 поселень у 27 волостях. Населення — 136 257 осіб (68927 чоловічої статі та 67330 — жіночої), 11 205 дворових господарств[2].

Земля повіту
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 189481 108570
Приватної власності 210766 76793
Казенної власності 38575 169
Іншої власності 4143 1931
Загалом 442965 161832

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Волосний поділ станом на 1886 рік:

Назва Центр Населення Кількість дворів Площа, десятин Площа орної
землі, десятин
Кількість поселень (сільських громад)
1 Будславська ? 4025 322 11851 3809 30 (7)
2 Вілейська ? 5908 507 13797 4284 60 (7)
3 Волковацька ? 4574 533 12072 4887 58 (4)
4 В'язинська ? 6024 575 19182 7124 57 (6)
5 Гермашинська ? 2795 291 8442 4934 41 (4)
6 Городоцька ? 4123 337 9006 5267 53 (5)
7 Долгинівська ? 6917 435 18320 6369 39 (8)
8 Дуніловицька ? 3549 236 10968 3899 23 (6)
9 Жоснянська ? 4448 313 11120 5549 25 (6)
10 Іжська ? 8184 213 23661 11355 21 (4)
11 Княгининська ? 6051 473 17696 9553 55 (10)
12 Красносільська ? 5260 548 20421 6788 68 (6)
13 Крайська ? 6519 402 26014 14026 48 (7)
14 Кривицька ? 4459 338 16614 4762 44 (11)
15 Куренецька ? 5148 336 20908 7294 39 (6)
16 Лебедаська ? 5556 362 9161 4205 37 (4)
17 Лучайська ? 4537 337 12714 5419 37 (4)
18 Маньковицька ? 6673 615 22294 7737 86 (8)
19 Молодечнянська Молодечно 4153 469 8621 3967 40 (5)
20 Мядельська ? 7297 980 43641 11683 97 (6)
21 Норицька ? 2895 231 8864 3429 25 (3)
22 Парафіянівська ? 4085 313 14197 5077 37 (7)
23 Порплицька ? 2433 192 9236 2585 20 (5)
24 Рабунська ? 4239 398 20628 5732 34 (5)
25 Радошковицька ? 5359 577 16692 7307 65 (6)
26 Сицька ? 5324 349 17180 6051 36 (5)
27 Хотенчицька ? 6879 520 34276 7470 110 (6)

Станом на 1913 рік у повіті було 25 волостей [3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Демоскоп Weekly - Додаток. Довідник статистичних показників (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 10 серпня 2011.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  3. рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913

Джерела[ред. | ред. код]

  • Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  • рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.