Вільгорський Матвій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгорський Матвій Юрійович
Основна інформація
Дата народження26 квітня 1794(1794-04-26)[1]
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія[2]
Дата смерті5 березня 1866(1866-03-05)[1] (71 рік)
Місце смертіНіцца[2]
ПохованняБлаговіщенська церква Олександро-Невської лавриd
ГромадянствоРіч Посполита
Професіїкомпозитор, віолончеліст
Інструментивіолончель
Жанрикласична музика
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни IV ступеня Орден Святого Іоанна Єрусалимського
БатькоJerzy Wielhorskid
МатиSophia Dmitrievna Matyushkinad
CMNS: Файли у Вікісховищі

Вільгорський Матвій Юрійович (15 квітня 1794 — 21 лютого 1866) — дворянин руського (українського) походження з роду Кирдійовичів (Вільгорських). Родове гніздо село Вільгір.

Обер-гофмейстер російського імператорського двору, майстерний віолончеліст, учень Бернгарда Ромберга, знавець музики. Брат графа Михайла Вільгорського.

Біографія

[ред. | ред. код]

Молодший син графа Юрія Михайловича Вієльгорського (1753—1807), сенатора, одного із засновників філармонічного товариства в Санкт-Петербурзі.

У 1798 році Матвій разом з братом був нагороджений Павлом I званням лицаря Мальтійського ордена.

У їхньому будинку грав перший російський квартет, куди входив скрипаль і композитор О. Ф. Львов, Л. В. Маурер, Ґільде і сам господар, брат Михайло. Успадкувавши від батька любов до мистецтва, Матвій був талановитим музикантом, грав на віолончелі, складав п'єси для цього інструменту і в молодості добре співав.

У 1838—1840 роках він виступав публічно в аматорських концертах, що влаштовувалися в Дворянських зборах на користь Патріотичного товариства і дитячої лікарні.

Брав участь у заснуванні Імператорського російського музичного товариства. Заповідав Санкт-Петербурзької консерваторії свою цінну нотну бібліотеку, а цінну і знамениту віолончель Страдіварі подарував К. Ю. Давидову, захопившись його грою в Бетховенському квартеті. Передача інструменту новому власнику сталася при урочистій обстановці під час концерту Давидова в залі Дворянського зібрання.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]