Віола Росс Непер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віола Росс Непер
Народилася 1881
Мейкон, Джорджія, США
Померла 1962
Країна  США
Діяльність політична діячка
Alma mater Wesleyan Colleged
Посада член Палати представників Джорджіїd
Нагороди

Віола Росс Непер (1881, Мейкон, Джорджія — 1962) — одна з перших двох жінок (разом з Бессі Кемптон), які були обрані до Палати представників американського штату Джорджія після ухвалення 19-ї поправки до Конституції США, яка надала жінкам право голосу. Також була першою жінкою-юристом, яка виступила перед Апеляційним судом Джорджії та Верховним судом Джорджії.[1] У 1993 році вона була посмертно включена до складу «Зали слави жінок Джорджії».

Раннє життя[ред. | ред. код]

Віола Фелтон Росс народилася в Мейконі, штат Джорджія, 14 лютого 1881 року. Її дідусь по лінії матері був одним із засновників міста. Після закінчення в 1901 році Весліанського коледжу[2] стала шкільною вчителькою. Під час своєї педагогічної кар'єри вона познайомилася і вийшла заміж за юриста Хендлі Непера-молодшого в 1907 році. У них було четверо спільних дітей. Невдовзі після цього її чоловік помер внаслідок епідемії грипу 1919 року. Втративши і чоловіка, і тестя, вона вирішила повернутися до школи. Також відвідувала вечірню школу судді «Лідже» Мейнарда в Мейконі, навчаючись на юриста.[3]

Законодавче життя[ред. | ред. код]

На початку 1900-х років жінки ставали юристами, і Непер було важко влаштуватися на роботу. Вона вирішила відкрити власну практику. Вона стала першою жінкою-адвокатом, яка виступила як перед Апеляційним судом Джорджії, так і перед Верховним судом Джорджії. Вона також стала першою жінкою, яка отримала помилування засудженого клієнта до того, як клієнт відбув будь-яке покарання.

Після схвалення 19-ї поправки в 1920 році, яка дозволяла жінкам голосувати, Непер була переконана редактором Macon News балотуватися до Генеральної асамблеї і, таким чином, стала однією з перших двох жінок, яких прийняли до Палати представників у Джорджії. Під час свого перебування в Генеральній асамблеї Джорджії вона представила кілька законопроєктів, які були розроблені Лігою жінок-виборців, організацією, яка заохочувала жінок використовувати свою нову владу для участі у формуванні державної політики.[4] Законопроєкти включали право жінок про обов'язкову освіту, про дитячу працю та законодавчі рекомендації Комісії з питань дитячого кодексу. Вона домоглася ухвалення законів, які вимагають покращення протипожежного захисту в дитячих будинках, школах та дитячих лікарнях. Вона також виступила автором законопроєкту про покращення освіти для сліпих, інвалідів та знедолених, а також внесла законопроєкт про запобігання дитячій праці.

Непер була переобрана до Палати представників на другий термін і зазнала поразки, коли балотувалася втретє.

Збірка її документів зберігається в Архіві Середньої Джорджії в Меморіальній бібліотеці Вашингтона в Мейконі.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Carpenter, Cathy. Viola Ross Napier. georgiaencyclopedia.org. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 18 грудня 2014.
  2. Viola Ross Napier Class of 1901. wesleyancollege.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2014.
  3. Napier, Viola Ross. Georgia Women of Achievement. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 18 грудня 2014.
  4. Schuyler, Lorraine Gates (2008). Weight of Their Votes: Southern Women and Political Leverage in the 1920s: Southern Women and Political Leverage in The 1920s (вид. illustrated). Univ of North Carolina Press, 2008. с. 159. ISBN 9780807876695. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 18 грудня 2014.
  5. Napier, Viola Ross, Viola Ross Napier papers, 1898-1993, OCLC 38476122, The collection consists of papers of Viola Ross Napier from 1898-1993. The papers include correspondence, legal documents, legislative records, newspaper clippings, and photographs. The materials mainly document Napier's law practice and legislative service. Part of the correspondence (1978-1993) relates to recognition of Napier's civic and political contributions by various organizations and agencies.

Посилання[ред. | ред. код]