Вістовський Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Вістовський
Олег Вістовський
Народився 10 серпня 1961(1961-08-10)
Іване-Золоте, Заліщицький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 23 березня 2020(2020-03-23) (58 років)
Іване-Золоте, Заліщицький район, Тернопільська область, Україна
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст, поет, публіцист, перекладач
Відомий завдяки поет, публіцист, перекладач, журналіст
Alma mater Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов українська
Членство Національна спілка журналістів України, Національна спілка письменників України і Наукове товариство імені Шевченка

Олег Володимирович Вістовський (нар. 10 серпня 1961, с. Іване-Золоте Заліщицького району Тернопільської області — помер [21 березня]] 2020[1][2]) — український поет, публіцист, перекладач, журналіст. Член Національної спілки журналістів України (2011), Наукового товариства імені Т. Шевченка (2012), обласного літературного об'єднання Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України (2011).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив місцеву восьмирічку (1976), Заліщицьку середню школу імені Осипа Маковея (1978), Київське республіканське медичне училище № 2 (1983) та факультет журналістики Львівського державного (тепер — національного) університету імені Івана Франка (1989).

21 березня 2020 року Олег Вістовський вийшов з дому і не повернувся[3]. 24 березня було повідомлено про його смерть[2]. Похований на місцевому кладовищі в місті Заліщики Тернопільської області.

Творчість[ред. | ред. код]

Поезії друкував у альманахах «Вітрила-82»[4], «Подільська толока»[5][6][7][8][9], журналах «Літературний Тернопіль»[10], «Золота Пектораль»[11], «Бористен»[12], газетах «Молода гвардія» (Київ)[13], «Вільне життя плюс», «Літературна Україна»[14], «Ровесник»[15][16][17][18][19], «Свобода» (Тернопіль), «Молодий буковинець» (Чернівці), «Колос» (Заліщики)[20][21][22] та інших.

Редактор видання КУНу «За променем сонця» (1994)[23].

Двома виданнями у Чернівцях у видавництві «Прут» вийшла збірка поезій «У стремені Дністра»(2000, 2006). Співавтор книги «З людьми і для людей» (2004).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Організатор і учасник літературно-мистецьких заходів краю.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 24 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б Помер поет Олег Вістовський. bukvoid.com.ua. Процитовано 30 листопада 2022.
  3. ↑ На Тернопільщині чоловік вийшов з дому і зник. TeNews (англ.). Процитовано 30 листопада 2022.
  4. ↑ Вітрила-82: Альманах. — Київ: Молодь, 1982. — С. 68.
  5. ↑ Подільська толока. — 2011. — Сьомий випуск. — С. 21–22. ISBN 978-966-457-127-9
  6. ↑ Подільська толока. — 2012. — Восьмий випуск. — С. 174—175. ISBN 978-966-457-157-6
  7. ↑ Подільська толока. — 2013. — Дев'ятий випуск. — С. 13–14. ISBN 978-966-457-198-9
  8. ↑ Подільська толока. — 2014. — Десятий випуск. — С. 6–7. ISBN 978-966-457-236-8
  9. ↑ Подільська толока. — 2015. — Одинадцятий випуск. — С. 128—129, 219—221, 226 (фото). ISBN 978-966-457-273-3 Подільська толока. — 2016. — Дванадцятий випуск. — С.5-6, 19-22, 237 (фото). ISBN 978-966-457-304-4
  10. ↑ Літературний Тернопіль. — 2011. — № 4. — С.94 — 97.
  11. ↑ Золота пектораль плюс. — 2013. — Літо — осінь. — С. 108.
  12. ↑ Вістовський О. Даринка / Олег Вістовський // Бористен. — 2015. — № 10 (291). — С. 26.
  13. ↑ Вістовський О. І так щодня… / Олег Вістовський // Молода гвардія. — 1983. — № 34 (18 лют.). — С. 4.
  14. ↑ Вістовський О. Дністрове перевесло / Олег Вістовський // Літературна Україна. — 2012. — № 37 (27 вер.). — С. 8.
  15. ↑ Вістовський О. У серці вогонь запалити / Олег Вістовський // Ровесник. — 1981. — № 142 (26 лист.). — С. 4.
  16. ↑ Вістовський О. Народження дня / Олег Вістовський // Ровесник. — 1982. — № 25 (27 лют.). — С. 3.
  17. ↑ Вістовський О. Зустрічаймо весну! / Олег Вістовський // Ровесник. — 1982.- № 28 (7 бер.). — С. 3.
  18. ↑ Вістовський О. Краса тополина / Олег Вістовський // Ровесник. — 1983. — № 115 (24 вер.). — С. 3.
  19. ↑ Вістовський О. Зайчатко / Олег Вістовський // Ровесник. — 1985. — № 66 (1 черв.). — С. 4.
  20. ↑ Вістовський О. Народження дня. Літній етюд / Олег Вістовський // Колос. — 1981. — № 130 (17 жов.). — С. 4.
  21. ↑ Вістовський О. Тарасова любов / Олег Вістовський // Колос. — 2012. — № 24-25 (16 бер.). — С. 4.
  22. ↑ Вістовський О. Жнива смерті / Олег Вістовський // Колос. — 2014. — № 69 −70 (22 сер.). — С. 8.
  23. ↑ За променем сонця. Заліщицький районний провід Конгресу Українських Націоналістів. — Заліщики: районна друкарня, 1994. — 40 с.
  24. ↑ На Жовківщині відзначили переможців ІІ Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українка. — 2016. — 22 лютого.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Публікації Олега Вістовського[ред. | ред. код]

  • Вістовський О. В. У стремені Дністра: Поезії. — Чернівці: Прут, 2000. — 48 с. ISBN 966-560-207-1.
  • З людьми і для людей. З історії краю та Заліщицького районного центру зайнятості. — Чернівці: Прут, 2004. — 40 с. / Укладачі тексту Олег Вістовський та ін. /. ISBN 966-560-305-1.
  • Вістовський О. В. У стремені Дністра: Поезії. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Друге вид., — Чернівці: Прут, 2006. — 64 с. ISBN 966-560-431-7.
  • Вістовський О. Недоспівана пісня / Олег Вістовський // Антологія сучасної української літератури. — Хмельницький, видавець ФОП Стасюк Л. С., 2015. — С. 38–46. ISBN 978-617-7299-40-9.
  • Вістовський О. Поезії / Олег Вістовський // Магія кохання. Літературний альманах. — Хмельницький, видавець ФОП Стасюк Л. С., 2016. — С. 3–8. ISBN 978-617-7299-53-9.
  • Вістовський О. Ти і я. І тиха ніч між нами / Олег Вістовський // Барви. Літературний часопис. — Хмельницький, видавець ФОП Стасюк Л. С., 2016. — С. 38. ISBN 978-617-7299-89-8.
  • Вістовський О. Поезії / Олег Вістовський // Україні присвячую. Літературний альманах.  — Хмельницький, видавець Стасюк Л. С., 2016.  — С. 72-74. ISBN 978-617-7461-00-4.
  • Вістовський О. Поезії / Олег Вістовський // Мовою серця. Альманах Всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання. — Івано-Франківськ: ВГЦ «Просвіта», 2016. — С. 68-69. ISBN 978-966-2716-82-5.
  • Вістовський О. Поезії / Олег Вістовський // Німчич. Літературно-мистецьке та науково-освітнє видання.-Вижниця: Черемош, 2017.-С. 59. ISBN 978-966-181-186-6.
  • Вістовський О. Іване-Золоте / Олег Вістовський // Поетична топоніміка-2. Поезія, проза про топоніми України. Літературно-краєзнавче видання, альманах. Перша книжка поезії та прози про села і міста України, поєднаних з просвітницьким краєзнавством. Випуск другий. Ред.-упорядник Любов Сердунич.-Хмельницький: Видавець ФОП Цюпак А. А., 2018.-С. 51-54. ISBN 978-617-513-525-9.

Публікації про Олега Вістовського[ред. | ред. код]

  • Гусар, Ю. …І не бачити знову чайку ту — без крила! / Юхим Гусар // Час 2000. — 2000. — № 31 (28 лип.). — С. 11.
  • Онищук, Д. Літературна Заліщанщина: Есеї, бібліографічні довідки, тексти. — Тернопіль: Астон, 2003. — С. 173.
  • Палагнюк, М. З мене би вийшов непоганий лікар, якби не перемогла любов до слова / Мар'яна Палагнюк // Свобода. — 2012. — № 67 (17 серп.). — С. 8.
  • Семеняк, В. Людина, що поєднує багато талантів / Валентина Семеняк // Свобода. — 2016. — № 72 (16 вер.). — С. 4.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вістовський_Олег_Володимирович&oldid=41715540