ГЕС Браунлі
| ГЕС Браунлі | |
|---|---|
 | |
| 44°50′09″ пн. ш. 116°54′00″ зх. д. / 44.836100000027776957° пн. ш. 116.9000000000277879053101060° зх. д.Координати: 44°50′09″ пн. ш. 116°54′00″ зх. д. / 44.836100000027776957° пн. ш. 116.9000000000277879053101060° зх. д. | |
| Країна |
 США |
| Адмінодиниця |
Бейкер[1] Вашингтон[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Снейк |
| Каскад | каскад на Снейк |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1958—1959 (перша черга), 1980 (друга черга) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 654,1 МВт |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 83 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 (перша черга), 1 (друга черга) |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 (перша черга), 1 (друга черга) |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна із глиняним ядром |
| Висота греблі | 120 м |
| Довжина греблі | 424 м |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Idaho Power |
  ГЕС Браунлі | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Браунлі у Вікісховищі | |
ГЕС Браунлі — гідроелектростанція на межі штатів Орегон і Айдахо (Сполучені Штати Америки). Розташована між ГЕС Сван-Фоллс (25 МВт, вище за течією) і ГЕС Оксбоу. Входить до складу каскаду на річці Снейк, лівій притоці Колумбії (має гирло на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).
У межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею із глиняним ядром висотою 120 метрів та довжиною 424 метри. Вона утримує витягнуте по долині Снейк на 92 км водосховище з площею поверхні 59 км2 та об'ємом 1,75 млрд м3.
Пригреблевий машинний зал обладнали п'ятьма турбінами типу Френсіс — наприкінці 1950-х запустили чотири потужністю по 90 МВт, а у 1980-му додали ще одну з показником 225 МВт. Наразі загальна потужність станції доведена до 654,1 МВт. Турбіни використовують напір у 83 метри, при цьому відпрацьована гідроагрегатами № 1—4 вода потрапляє до відвідного каналу завдовжки 0,25 км, тоді як від агрегату № 5 прямує окремий канал завдовжки 0,4 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, яка працює під напругою 230 кВ.[2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Geographic Names Information System
- ↑ Hells Canyon Hydroelectric Project: Environmental Impact Statement (англ.). 2007. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
- ↑ Four Mid-Snake River Projects: Environmental Impact Statement (англ.). 2002. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.