Гай Флавій Фімбрія (консул 104 року до н. е.)
| Гай Флавій Фімбрія | |
|---|---|
| лат. C. Flavius C.f. Fimbria | |
| Народився |
невідомо Стародавній Рим |
| Помер |
91 до н. е. невідомо ·самогубство |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, військовий очільник |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | Homo novus[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 104 рік до н. е. |
| Попередник | Гней Маллій Максим |
| Наступник | Луцій Аврелій Орест |
| Партія | популяри |
| Рід | Флавії |
| Батько | Гай Флавій Фімбрія |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Gaius Flavius Fimbriad і Flavius Fimbriad |
Гай Флавій Фімбрія (лат. Gaius Flavius Fimbria; ? — 91 до н. е.) — політичний, держжавний та військовий діяч Римської республіки, консул 104 року до н. е. Відзначався красномовством (на його промовах навчався Цицерон).
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з плебейського роду. Його батько Гай Флавій Фімбрія першим зумів здобути магістратури.
У 107 році до н. е. став претором. У 104 році до н. е. його обрано консулом разом з Гаєм Марієм. Як провінцію отримав у 103 році до н. е. Нарбонську Галлію, де залишався до 102 року до н. е. Після повернення до Риму був звинувачений Марком Гратидієм у зловживанням, втім Фімбрію було виправдано.
У 100 році до н. е. брав участь у придушенні повстання Луція Аппулея Сатурніна. Помер у 91 році до н. е.
Правництво[ред. | ред. код]
Свого часу був відомим та популярним адвокатом. Відомості про його виступах у суді збереглися лише за згадками Цицерона, який відмічав емоціональність та експресію Фімбрії під час його виступів у суді.
Родина[ред. | ред. код]
- Гай Флавій Фімбрія, легат, прихильник Гая Марія
Джерела[ред. | ред. код]
- Thomas Robert Shannon Broughton, The magistrates of the Roman Republic, Bd. 3, Supplement (1986), S. 91. (англ.)
