Гамма2 Косинця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гамма2 Косинця
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Косинця
Пряме піднесення 16г 19х 50.42227с[1]
Схилення −50° 09′ 19.8223″[1]
Видима зоряна величина (V) 4.02[2]
Характеристики
Спектральний клас K0III[3]
Показник кольору (B−V) +1.08[2]
Показник кольору (U−B) +1.16[2]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −28.9±0.7[4] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: −159.71[1] мас/р
Схил.: −52.25[1] мас/р
Паралакс (π) 25.33 ± 0.20 мас[1]
Відстань 129 ± 1 св. р.
(39.5 ± 0.3 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
1.057[5]
Фізичні характеристики
Маса 2.16[5] M
Світність 51[6] L
Ефективна температура 4,699[5] K
Інші позначення
γ2 Nor, CD−49° 10536, GC 12216, GJ 9554, HD 146686, HIP 80000, HR 6072, SAO 243643[7]
Посилання
SIMBADдані для HIP+80000
ARICNSдані для 02747

Гамма2 Косинця, латинізоване від γ2 Nor, — найяскравіша зірка в південному сузір'ї Косинця. Її видима зоряна величина становить 4,02, що робить її слабкою зіркою, але видимою неозброєним оком. На основі річного зсуву паралакса має вагу 25,33 мас, яку видно із Землі. Ця зірка розташована приблизно 129 світлових років від Сонця. Вона наближається до Сонця з радіальною швидкістю −29 км/с.

Це розвинений гігант жовтого відтінку спектрального типу K0 III приблизно в 2,16 раза масивніша за Сонце, яке збільшилося до діаметра, що в 10 разів перевищує діаметр Сонця[8]. Це червона згусткова зірка на горизонтальній гілці, яка вказує на те, що вона генерує енергію шляхом синтезу гелію у своєму ядрі. Зірка випромінює свою збільшену фотосферу в 51 разів більшу за яскравість Сонця при ефективній температурі 4699 К.

Гамма2 Косинця — це близький подвійник із супутником 10 зоряної величини. Раніше ця пара була ідентифікована як подвійна зоряна система, але друга публікація даних Gaia показала, що зірка-компаньйон набагато віддаленіша. Ще одна зірка 16 зоряної величини з температурою 5972, вказано на відстані 20 дюймів із майже таким же паралаксом і власним рухом, що й Гамма2 Косинця[9].

γ1 жовтий надгігант також не розташований поблизу на небесній сфері, але набагато далі від Землі та майже на слабшу величину.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д van Leeuwen, F. (2007). Validation of the New Hipparcos Reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653—64. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357. S2CID 18759600.
  2. а б в Johnson, H. L. та ін. (1966), UBVRIJKL photometry of the bright stars, Communications of the Lunar and Planetary Laboratory, 4 (99): 99, Bibcode:1966CoLPL...4...99J.
  3. Houk, Nancy (1978), Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars, т. 2, Ann Arbor: Dept. of Astronomy, University of Michigan, Bibcode:1978mcts.book.....H.
  4. Gontcharov, G. A. (November 2006), Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35495 Hipparcos stars in a common system, Astronomy Letters, 32 (11): 759—771, arXiv:1606.08053, Bibcode:2006AstL...32..759G, doi:10.1134/S1063773706110065, S2CID 119231169.
  5. а б в Liu, Y. J. та ін. (2007), The abundances of nearby red clump giants, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 382 (2): 553—66, Bibcode:2007MNRAS.382..553L, doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11852.x.
  6. Anderson, E.; Francis, Ch. (2012), XHIP: An extended hipparcos compilation, Astronomy Letters, 38 (5): 331, arXiv:1108.4971, Bibcode:2012AstL...38..331A, doi:10.1134/S1063773712050015, S2CID 119257644.
  7. * gam02 Nor. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 22 грудня 2012.
  8. Kaler, James B. Gamma-2 Normae. Stars. University of Illinois. Процитовано 23 березня 2015.
  9. Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties). 616. A1. arXiv:1804.09365. Bibcode:2018A&A...616A...1G. doi:10.1051/0004-6361/201833051.