Ганна Нойман
.svg){kind=small}
Джоанна (Ганна) Нойман (нім. Hanna Neumann, до шлюбу фон Камерер; 12 лютого 1914 — 14 листопада 1971) — німецька математик, яка працювала в області теорії груп, викладачка університету.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 12 лютого 1914 року в Ланквіці, Штеґліц-Целєндорф (нині район Берліна), Німеччина. Наймолодша з трьох дітей Германа та Катаріни фон Камерер. Через смерть батька на початку Першої світової війни дохід сім'ї був мізерним, тож з 13 років Ганна почала навчати школярів.[8][9]
Після двох років приватної школи, в 1922 році Ганна вступила до гімназії для дівчат Ауґуште-Вікторія-Шулє. Вона закінчила гімназію на початку 1932 року, і вступила до Берлінського університету. Серед курсів з математики, які вона вивчала на першому році, були: Вступ до вищої математики (лектор — Георг Файґль), аналітична геометрія та проєкційна геометрія (Людвіг Байбербах), диференційні та інтегральні обчислення, (Ерхард Шмідт), та теорія чисел (Фрідріх Шур). Ганна також вивчала фізику і відвідувала лекції з психології, літератури та права. Після першого року навчання Ганна отримала 75 % знижки на навчання і посаду помічниці на неповну зайнятість у бібліотеці Математичного інституту.[10][8]
В січні 1933 року Ганна фон Камерер познайомилась з Бернхардом Нойманом. У березні 1933 року до влади прийшли нацисти, тож в серпні 1933 року Нойман, який був євреєм, переїхав до Кембриджа, Англія. На Пасху 1934 року фон Камерер відвідала його в Лондоні, і вони таємно заручилися. Після цього вона повернулася до Німеччини, щоб продовжити навчання.[10]
Під час другого року навчання фон Камерер була частиною групи студентів, які намагалися запобігти зривам нацистами лекцій єврейських вчених, перевіряючи, що серед присутніх лише справжні студенти. Вона втратила роботу в Інституті математики, імовірно через таку діяльність. Проте до втрати роботи вона отримала цілковиту знижку на навчання, і до кінця курсу навчалася безкоштовно.[10]
Опісля вивчала математику, фізику та філософію. Закінчила навчання в 1936 році, з відзнакою в області математики і фізики. Почала навчатися на аспірантурі в Геттінгенському університеті в 1937 році, з науковим керівником Гельмутом Гассе.[10]
В той час з нареченим листувалися анонімно через друзів, і змогла зустрітися тільки один раз, в Данії 1936 року, коли Бернгард їздив на Міжнародний конгрес математиків в Осло. У липні 1938 року Ганна фон Камерер переїхала до Англії. Вона одружилася в грудні 1938 року, в Кардіффі. Народила п'ятеро дітей. Подружжя Нойманів переїхало до Оксфорда в 1940 році.
Ганна Нойман завершила аспірантуру, вивчаючи теорію груп у Товаристві домашніх студентів (Оксфорд) в 1944 році під керівництвом Ольги Таусскі-Тодд. Вона написала дисертацію на тему «Структура підгрупи вільних продуктів в групах з об'єднаними підгрупами», і отримала нагороду від Оксфордського університету за свої публікації.[8]
Після отримання громадянства Великої Британії, Нойман почала викладати в університеті Галла з 1946 року. В 1958 року вона стала лекторкою на кафедрі математики Манчестерського коледжу науки і техніки (пізніше UMIST). У 1961—1962 роках Ноймани провели рік в Інституті математичних наук Куранта.[8]
В серпні 1963 року Ноймани переїхали до Австралії, щоб працювати в Австралійському національному університеті в Канберрі. У 1968—69 роках Ганна Нойман отримала роботу декана.
Ганна Нойман померла від церебральної аневризми під час лекційного туру в Оттаві, Онтаріо. В 1973 році на її честь була названа будівля Австралійського національного університету. Чотири з її п'яти дітей стали математиками, зокрема Пітер Нойман.[8]
Дослідження та публікації[ред. | ред. код]
Її найбільш популярна робота — «Різновиди груп» — була опублікована в 1967 році. Вона опублікувала 34 статті, більшість з яких у міжнародних журналах.[8]
Викладацька діяльність[ред. | ред. код]
На час призначення в АНУ в університеті відкрили нову програму з математики, для якої шукали професора, який би займався цим курсом. Нойман ..почала організовувати курси, які показували б студентам математику, якою вона її бачила. Вона була в змозі ввести в перший рік курсу, який до цього повністю складався з розв'язування завдань, лекційний тиждень введення в математику в стилі Фейгль-Рорбах. Наступні курси алгебри відобразили її власні погляди. ЇЇ стиль викладання був спрямований на те, щоб зробити абстрактні ідеї доступнішими для сприйняття використовуючи конкретні приклади і вправи.[10]
Визнання[ред. | ред. код]
- Член Австралійської академії наук, обрана у 1969 році.
- Член Австралійського педагогічного коледжу, обрана у 1970 році.
- Дві будівлі Австралійського національного університету названі на її честь.
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е ж и к л Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ http://hdl.handle.net/1885/139507
- ↑ https://www.science.org.au/fellowship/fellows/biographical-memoirs/hanna-neumann-1914-1971
- ↑ а б в г д е Fowler, Kenneth F. Neumann, Hanna (1914–1971). Australian Dictionary of Biography. MUP. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 3 грудня 2013.
- ↑ Hanna Neumann. MacTutor History of Mathematics Archive. Архів оригіналу за 9 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2013.
- ↑ а б в г д Newman, Michael Frederick; Wall, Gordon Elliott. Hanna Neumann 1914-1971. Australian Academy of Science Biographical Memoirs. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 3 грудня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганна Нойман
|
