Ганс Георг фон Макензен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс Георг фон Макензен
нім. Hans Georg von Mackensen
Макензен під час параду італійської поліції (Рим, 21 листопада 1940).
Народився26 січня 1883(1883-01-26)
Берлін, Німецький Райх
Помер28 вересня 1947(1947-09-28) (64 роки)
Констанц, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьполітик, дипломат
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
ЧленствоСС
Посадаambassador of the German Reichd
Військове звання Группенфюрер СС
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
БатькоАвгуст фон Макензен
Брати, сестриЕберхард фон Маккензен
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Лицарський хрест Ордену Спасителя
Лицарський хрест Ордену Спасителя
Орден Османие 4 ступеня
Орден Османие 4 ступеня
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Офіцер ордена Корони Італії
Офіцер ордена Корони Італії
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Лицарський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Офіцер ордена «Святий Олександр»
Офіцер ордена «Святий Олександр»
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Почесний знак «За вірну службу»
Почесний знак «За вірну службу»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Орден німецького орла
Орден німецького орла
Кавалер Великого хреста ордена Фенікса
Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії
Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії
Великий хрест орден Скандербега (Албанія)
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Орден Корони 1-го ступеня (Югославія)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Йольський свічник СС
Йольський свічник СС

Ганс Георг Віктор фон Макензен (нім. Hans Georg Viktor von Mackensen; 26 січня 1883, Берлін28 вересня 1947, Констанц) — німецький дипломат, групенфюрер СС.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син генерал-фельдмаршала Августа фон Макензена, хрещеник (з 10 серпня 1926 року— зять) Константіна фон Нойрата. Вивчав юриспруденцію і державні науки в Лозаннському, Боннському, Страсбурзькому і Берлінському університетах, доктор права. У 1901 році вступив в армію. У 1905-19 роках — особистий ад'ютант принца Августа Вільгельма Прусського. В 1919 році вийшов у відставку в званні гауптмана 1-го гвардійського піхотного полку і вступив на державну службу в міністерство закордонних справ. З 1920 року — секретар посольства в Копенгагені, з 1922 року — в центральному апараті міністерства. З 1923 року — радник посольства у Ватикані, з 1926 року — в Брюсселі, з 1929 року — в Албанії, в 1930-31 роках — в центральному апараті МЗС, з 1931 році — в Мадриді. З 7 грудня 1933 року — посланник в Будапешті. 1 травня 1934 року вступив у НСДАП (квиток № 3 453 634), 9 листопада 1937 року — в СС (посвідчення № 289 239). З квітня 1937 року — статс-секретар Імперського міністерства закордонних справ. З 10 березня 1938 року — посол в Римі. Підписав німецько-італійський договір, за яким була створена «вісь Берлін-Рим». 6 серпня 1943 року, після арешту Беніто Муссоліні, покинув пост.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Jobst Knigge: Das Dilemma eines Diplomaten – Fürst Otto II. von Bismarck in Rom 1940–1943, Humboldt-Universität zu Berlin

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]