Ганс фон Габерер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс фон Габерер
нім. Johann Baptist Martin Theodor Wilhelm Anton Haberer von Kremshohenstein
Народився12 березня 1875(1875-03-12)[1][2]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Помер29 квітня 1958(1958-04-29)[1][2] (83 роки)
Дюрен, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
Країна Австрія
Діяльністьвійськовослужбовець, хірург, викладач університету, лікар
Галузьмедицина[3] і хірургія[3]
Знання мовнімецька[3]
ЗакладВіденський університет, Інсбруцький університет, Дюссельдорфський університет імені Генріха Гейне і Ґрацький університет
УчасникДруга світова війна і Перша світова війна
ЧленствоЛеопольдина і Леопольдина[4]
Роки активностіз 1939
Військове званняGeneralarztd
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 2 ступеня
Орден Залізної Корони 2 ступеня
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН

Йоганн «Ганс» Баптіст Мартін Теодор Вільгельм Антон Габерер, з 1905 року — Габерер фон Кремсгогенштайн (нім. Johann „Hans“ Baptist Martin Theodor Wilhelm Anton Haberer von Kremshohenstein; 12 березня 1875, Відень — 29 квітня 1958, Дюрен) — австрійський і німецький хірург, генерал-майор медичної служби резерву вермахту (1 липня 1942).

Біографія

[ред. | ред. код]

Син віденського чиновника. В 1894—1900 роках вивчав медицину в університетах Відня і Ґраца. В травні 1900 року отримав ступінь доктора медицини. В 1901 році став асистентом Антона фон Айзельсберга у Віденському університеті, де в 1907 році пройшов габілітацію. З 1911 року — професор Інсбруцького університету, став наймолодшим головою кафедри в Австро-Угорщині. Під час Першої світової війни служив військовим медиком в Південному Тіролі. Завдяки своїй високій репутації в 1920-21 роках був деканом медичного факультету, в 1923-24 роках — ректором Інсбруцького університету. Співпрацював із Фердинандом Зауербрухом. В листопаді 1924 року очолив кафедру університету Ґраца. З 1928 року — професор Медичної академії Дюссельдорфа, в 1929-30 роках — ректор. В грудні 1930 року перейшов у Кельнський університет. В 1930-48 роках — директор університетської клініки Лінденбурга, в 1930-34 роках — заступник директора клініки Августи. З 1933 року — член Товариства друзів СС. З квітня 1935 по жовтень 1938 року — ректор Кельнського університету. 1 травня 1937 року вступив у НСДАП. Був членом численних наукових і медичних товариств. Під час Другої світової війни працював хірургом-консультантом у Франції і СРСР. В 1948 році пройшов денацифікацію і вийшов на пенсію.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Почесний член

[ред. | ред. код]
  • Віденського медичного товариства (1939)
  • Німецького товариства хірургії (1950)
  • Німецького рентгенівського товариства (1951)
  • Європейського товариства серцево-судинної хірургії в Ліоні (1953)
  • Американського хірургічного коледжі
  • Штирійської медичної асоціації
  • Мексиканського хірургічного товариства Гвадалахари
  • Асоціації хірургів Нижнього Рейну-Вестфалії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #117640913 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Munzinger Personen
  3. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. http://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/hans-von-haberer/

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Marlene Jantsch: Haberer von Kremshohenstein, Hans. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 7, Duncker & Humblot, Berlin 1966, ISBN 3-428-00188-5, S. 389 f. (Digitalisat).
  • Michael Grüttner: Biographisches Lexikon zur nationalsozialistischen Wissenschaftspolitik (= Studien zur Wissenschafts- und Universitätsgeschichte. Band 6). Synchron, Heidelberg 2004, ISBN 3-935025-68-8, S. 68–69.
  • Ferdinand Sauerbruch, Hans Rudolf Berndorff: Das war mein Leben. Kindler & Schiermeyer, Bad Wörishofen 1951; zitiert: Lizenzausgabe für Bertelsmann Lesering, Gütersloh 1956, S. 288.