Ганс фон Габерер
Ганс фон Габерер | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Johann Baptist Martin Theodor Wilhelm Anton Haberer von Kremshohenstein | |||||||||||
Народився | 12 березня 1875[1][2] Відень, Австро-Угорщина[1] | ||||||||||
Помер | 29 квітня 1958[1][2] (83 роки) Дюрен, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1] | ||||||||||
Країна | Австрія | ||||||||||
Діяльність | військовослужбовець, хірург, викладач університету, лікар | ||||||||||
Галузь | медицина[3] і хірургія[3] | ||||||||||
Знання мов | німецька[3] | ||||||||||
Заклад | Віденський університет, Інсбруцький університет, Дюссельдорфський університет імені Генріха Гейне і Ґрацький університет | ||||||||||
Учасник | Друга світова війна і Перша світова війна | ||||||||||
Членство | Леопольдина і Леопольдина[4] | ||||||||||
Роки активності | з 1939 | ||||||||||
Військове звання | Generalarztd | ||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||||
Нагороди | |||||||||||
Йоганн «Ганс» Баптіст Мартін Теодор Вільгельм Антон Габерер, з 1905 року — Габерер фон Кремсгогенштайн (нім. Johann „Hans“ Baptist Martin Theodor Wilhelm Anton Haberer von Kremshohenstein; 12 березня 1875, Відень — 29 квітня 1958, Дюрен) — австрійський і німецький хірург, генерал-майор медичної служби резерву вермахту (1 липня 1942).
Син віденського чиновника. В 1894—1900 роках вивчав медицину в університетах Відня і Ґраца. В травні 1900 року отримав ступінь доктора медицини. В 1901 році став асистентом Антона фон Айзельсберга у Віденському університеті, де в 1907 році пройшов габілітацію. З 1911 року — професор Інсбруцького університету, став наймолодшим головою кафедри в Австро-Угорщині. Під час Першої світової війни служив військовим медиком в Південному Тіролі. Завдяки своїй високій репутації в 1920-21 роках був деканом медичного факультету, в 1923-24 роках — ректором Інсбруцького університету. Співпрацював із Фердинандом Зауербрухом. В листопаді 1924 року очолив кафедру університету Ґраца. З 1928 року — професор Медичної академії Дюссельдорфа, в 1929-30 роках — ректор. В грудні 1930 року перейшов у Кельнський університет. В 1930-48 роках — директор університетської клініки Лінденбурга, в 1930-34 роках — заступник директора клініки Августи. З 1933 року — член Товариства друзів СС. З квітня 1935 по жовтень 1938 року — ректор Кельнського університету. 1 травня 1937 року вступив у НСДАП. Був членом численних наукових і медичних товариств. Під час Другої світової війни працював хірургом-консультантом у Франції і СРСР. В 1948 році пройшов денацифікацію і вийшов на пенсію.
- Почесний знак Австрійського Червоного Хреста 1-го класу з військовою відзнакою
- Орден Франца Йосифа, офіцерський хрест з військовою відзнакою і мечами
- Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
- Орден Залізної Корони 2-го класу
- Залізний хрест 2-го класу
- Золота медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Гофрат (1924)
- Почесний доктор політичних наук
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесний доктор медицини медичного факультету університету Альтена (1937)
- Золота пам'ятна медаль Кельнського університету (1938)
- Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу із зіркою (Хорватія)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (березень 1955)
- Почесна грамота Австрійського товариства судинної хірургії
- Віденського медичного товариства (1939)
- Німецького товариства хірургії (1950)
- Німецького рентгенівського товариства (1951)
- Європейського товариства серцево-судинної хірургії в Ліоні (1953)
- Американського хірургічного коледжі
- Штирійської медичної асоціації
- Мексиканського хірургічного товариства Гвадалахари
- Асоціації хірургів Нижнього Рейну-Вестфалії
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #117640913 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/hans-von-haberer/
- Marlene Jantsch: Haberer von Kremshohenstein, Hans. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 7, Duncker & Humblot, Berlin 1966, ISBN 3-428-00188-5, S. 389 f. (Digitalisat).
- Michael Grüttner: Biographisches Lexikon zur nationalsozialistischen Wissenschaftspolitik (= Studien zur Wissenschafts- und Universitätsgeschichte. Band 6). Synchron, Heidelberg 2004, ISBN 3-935025-68-8, S. 68–69.
- Ferdinand Sauerbruch, Hans Rudolf Berndorff: Das war mein Leben. Kindler & Schiermeyer, Bad Wörishofen 1951; zitiert: Lizenzausgabe für Bertelsmann Lesering, Gütersloh 1956, S. 288.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 12 березня
- Народились 1875
- Уродженці Відня
- Померли 29 квітня
- Померли 1958
- Померли в Північному Рейні-Вестфалії
- Науковці Віденського університету
- Науковці Інсбруцького університету
- Науковці Грацького університету
- Члени Леопольдини
- Члени НСДАП
- Нагороджені почесним знаком Австрійського Червоного Хреста
- Кавалери офіцерського хреста ордена Франца Йосифа
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Залізної Корони 2 ступеня
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Вюртемберг)
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Австрія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені орденом Корони короля Звоніміра
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Австрійські хірурги
- Німецькі хірурги
- Доктори медицини
- Доктори політичних наук
- Почесні доктори
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Австрійські нацисти
- Члени Товариства друзів СС
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Генерал-майори медичної служби (Вермахт)
- Ректори Інсбруцького університету