Ганічев Сергій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганічев Сергій Олексійович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 26 серпня 1984(1984-08-26)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Смерть 7 серпня 2014(2014-08-07) (29 років)
с. Мар'янівка, Старобешівський район Старобешівський район, Донецька область
Поховання Кривий Ріг
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування 40 БТрО «Кривбас»
Війни / битви Війна на сході України
Командування
командир ІІ стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ганічев.

Сергі́й Олексі́йович Га́нічев (26 серпня 1984, м. Кривий Ріг — 7 серпня 2014, с. Мар'янівка, Старобешівський район Донецька область) — український військовик, сержант, командир II стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 40-го БТрО «Кривбас» Сухопутних військ Збройних Сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався Сергій Ганічев у Криворізькій загальноосвітній школі № 119. Закінчив «Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості» за спеціальністю інженер, механік металургійного обладнання. Працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг» у цеху виробництва виливниць, обрубником.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

В зоні АТО перебував з 7 червня 2014 року у Старобешевському районі Донецької області. 7 серпня 2014 року була передислокація 40 БТО до Іловайська. Ввечері відправились на бойове завдання в Степано-Кринки, а вночі потрапили в засаду. Працювали снайпери. Сергій Ганічев прикривав вогнем товаришів, сам не вийшов, бився до останнього, відводив противника за собою, дав можливість евакуювати поранених[1].

З 7 серпня 2014 року вважався зниклим безвісти, 20 серпня 2014 знайдений загиблим у зоні антитерористичної операції[2][3]. Поховали Сергія Олексійовича Ганічева на Алеї Слави Центрального цвинтаря[4]. Залишились дружина Ірина і дочка.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • У Саксаганському районі Кривого Рогу 25 вересня о 10:00 на фасаді КЗШ № 119, у якій навчався Сергій, відкрито меморіальну таблицю в пам'ять про Сергія Ганічева[5]. Напис на дошці:
У цій школі з 1991 до 1999 року навчався Ганічев Сергій Олексійович (26.08.1984 — 20.08.2014), сержант Збройних сил України, який загинув при виконанні військового обов'язку під час захисту територіальної цілісності та недоторканості України.[6]
  • Вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.[7]
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 18.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (посмертно).[8]
  • медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • відзнака міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
  • відзнака 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон.» (посмертно)
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ганічев Сергій Олексійович. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  2. ↑ Саксаганський вісник. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
  3. ↑ Криворожанин Сергій Ганічев, що вважався зниклим безвісти, загинув в зоні АТО. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  4. ↑ http://girnyk.com.ua/news/sergiy-ganichev-zaginuv-prikrivayuchi-poranenih-odnopolchan. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 квітня 2015.
  5. ↑ У Саксаганському районі відкрито чотири пам'ятні дошки на честь військовослужбовців, які загинули у зоні проведення антитерористичної операції. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2015.
  6. ↑ Меморіальна дошка на честь Ганічева Сергія Олексійовича
  7. ↑ В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав 25 разів…
  8. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ганічев_Сергій_Олексійович&oldid=41849854