Гацак Віктор Михайлович

Гацак Віктор Михайлович
Народився	2 червня 1933(1933-06-02) Липкани, Хотинський повіт, Бессарабська губернія
Помер	20 лютого 2014(2014-02-20) (80 років) Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	науковець
Галузь	фольклористика
Alma mater	Державний університет Молдови
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Знання мов	російська
Заклад	Інститут світової літератури ім. О. М. Горького
Членство	Академія наук Молдови

Ві́ктор Миха́йлович Гаца́к (рос. Виктор Михайлович Гацак; *2 червня 1933(19330602), Липкани, Румунське королівство — 20 лютого 2014, Москва, Росія) — радянський, російський і молдовський фольклорист, дослідник традиційної культури народів Молдови та Східної Європи. Член-кореспондент РАН (від 2000 року), відділення літератури та мови (фольклористика).

З життєпису

Закінчив романське відділення філологічного факультету Кишинівського університету.

У 1955—1958 роках навчався в очній аспірантурі Інституту світової літератури ім. М. Горького АН СРСР.

У 1960 році захистив кандидатську дисертацію «Молдавські та румунські епічні пісні про гайдуків та деякі питання їх співвідношення з південнослов'янськими» (наукові керівники Д. Є. Міхальчі та В. І. Чичеров).

Від березня 1962 року — співробітник Інституту світової літератури, у 1966–2012 роках — завідувач відділу фольклору.

Доктор філологічних наук (1976, дисертація «Східноманський героїчний (войницький) епос»), професор.

Від 2000 року — головний редактор журналу Известия РАН. Серия литературы и языка.

Похований на Ваганьківському цвинтарі у Москві.

Наукова діяльність

В. М. Гацак — творець етнопоетичного підходу до вивчення типології фольклору, засновник низки напрямів експериментальної фольклористики. Активно розробляв фундаментальні питання комплексної текстології фольклору, зокрема із залученням мультимедійних технологій. Займався проблемами осмислення повторюваності та стійкості у фольклорі за його усної передачі з обмежено варіативною рухливістю словесного втілення. Є автором оригінальної теорії «етнопоетичних констант».

Здійснив численні експедиційні дослідження в СРР, НРБ, СФРЮ, Македонії, Україні, Росії (Ярославська, Пензенська, Вологодська області, Алтайський край).

Вибрана бібліографія

Монографії

• «Восточнороманский героический эпос: исследование и тексты» (1967)
• «Текстологическое изучение эпоса» (1971, у співавторстві)
• «Фольклор и молдавско-русско-украинские исторические связи» (1975)
• «Типология народного эпоса» (1975, редактор)
• «Фольклор: поэтическая система» (1977, у співавторстві)
• «Типология и взаимосвязи фольклора народов СССР: поэтика и стилистика» (1980, редактор)
• «Фольклор: поэтика и традиция» (1982, редактор)
• «Фольклор: образ и поэтическое слово в контексте» (1984, редактор)
• «Фольклорное наследие народов СССР и современность» (1984; у співавторстві)
• «Фольклор: проблемы историзма» (1988, редактор)
• «Устная эпическая традиция во времени: историческое исследование поэтики» (1989)

Публікації

• «Чеченские и ингушские народные сказки» (1981, переклад)
• «Румынская народная поэзия» (1987)
• «Былины Печоры» (кн. 1—2, 2001, у співавторстві; у серії «Свод русского фольклора»)
• «Неизданные материалы экспедиции Б. М. и Ю. М. Соколовых (1926—1928)» (тт. 1—2, 2011)

Відповідальний редактор низки томів книжкової серії «Эпос народов СССР», один із засновників та заступник головного редактора книжкової серії «Памятники фольклора народов Сибири и Дальнего Востока».

Нагороди

Почесний член Академії наук Молдови (2000). Лауреат Державної премії РФ у галузі науки і техніки (2001).

Література

• Этнопоэтика и традиция: к 70-летию члена-корреспондента РАН В. М. Гацака / отв. ред. В. А. Бахтина. М., 2004.
• Профайл на сайті Архіву РАН