Гвинтове числення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гвинтове числення — розділ векторного числення, в якому вивчаються операції над гвинтами.

Означення[ред. | ред. код]

Геометричний образ - еквівалент системи векторів, представлюваний для будь-якої точки простору головним вектором й головним моментом системи відносно цієї точки, називається мотором (сполучення слів "момент" й "вектор").

Якщо система ковзних векторів приведена до точки, яка лежить на центральній осі, то головний момент є колінеарним головному векторові. Мотор , у якого момент є колінеарним вектору, називається гвинтом.

Гвинт — впорядкована пара колінеарних векторів , прикладених в певній точці. Вектор називається вектором гвинта, пряма, що визначається цим [ковзним] вектором ( лежить на прямій) — віссю гвинта, а вектор  — моментом гвинта. З колінеарності даних векторів випливає, що . Число називається параметром гвинта і є скалярним множником. Величина цього множника є додатною, якщо та спрямовані у одну й ту саму сторону, та від'ємною, якщо вони спрямовані у різні сторони.

Кліфорд увів операцію, за допомогою якої мотор виражається формально у вигляді комплексного вектора

де - множник, квадрат якого дорівнює нулю. Якщо оперувати із такого роду комплексним вектором як із формальною сумою, то буде відігравати роль числа, яке має властивість


Означення через алгебру дуальних чисел[ред. | ред. код]

Гвинт можна уявити як дуальний вектор виду , що дозволяє ввести над гвинтами операції, аналогічні операціям над векторами.

  • Число називається модулем гвинта.

Література[ред. | ред. код]