Гвоздієвський Сергій Володимирович
| Сергій Гвоздієвський | |
|---|---|
 Сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
14 квітня 1966 Серебринці |
| Смерть |
30 квітня 2019 (53 роки) (помер від поранень) |
| Поховання | Могилів-Подільський район |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2015—2016; 2018—2019 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Десантні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Сергі́й Володи́мирович Гвоздіє́вський (нар. 14 квітня 1966 — 30 квітня 2019) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1966 року в селі Серебринці (Могилів-Подільський район, Вінницька область) у родині колгоспників. Виростав та навчався в Серебринцях; закінчив Мазурівське ПТУ. З 1984-го три роки проходив строкову службу на атомному підводному човні ВМС СРСР. Мешкав у місті Могилів-Подільський; з 1988-го працював рятувальником на човні, згодом перейшов у водолази. Надалі працював водієм на місцевому заводі та приватному підприємстві, з 2008 року — водієм в інспекції Держенергонагляду Північно-Західного регіону.
З січня 2015 до квітня 2016-го проходив службу за мобілізацією як доброволець, від березня 2015 року — у Хмельницькій частині спецпризначення в зоні боїв, зокрема, у Широкиному. Після демобілізації повернувся на роботу в інспекцію, у травні 2018 року підписав контракт на військову службу в 79-й бригаді; сержант, водій.
29 квітня 2019-го під час доставки води на позиції поблизу села Павлопіль на Маріупольському напрямі внаслідок підриву на міні вантажного автомобіля зазнав важких поранень ніг та 70 % опіків тіла. Був терміново евакуйований військовим гелікоптером у місто Дніпро до спеціалізованого лікувального закладу, одначе поранення виявились несумісні з життям. Помер 30 квітня дня в опіковому центрі Дніпра.
3 травня 2019 року із Сергієм прощалися у районному центрі, похований на кладовищі села Немія[2].
Без Сергія лишились дружина, донька та двоє онуків.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]
- На Серебринецькій ЗОШ встановлено меморіальну дошку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Воїн 79-ї ОДШБр Сергій Гвоздієвський помер у лікарні Дніпра від поранень, яких зазнав учора в зоні ООС. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ На Вінниччині попрощалися з сержантом ДШВ Сергієм Гвоздієвським. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 469/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Гвоздієвський Сергій Володимирович [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
- Герої, яких забрала війна у квітні 2019-го. [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сержанти (Україна)
- Народились 14 квітня
- Народились 1966
- Померли 30 квітня
- Померли 2019
- Поховані в Могилів-Подільському районі
- Військовики 79-ї окремої десантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Могилів-Подільського району