Гдаль Володимир Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гдаль Володимир Аркадійович
Народився 20 червня 1954(1954-06-20) (69 років)
Теребовля, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність поет
Alma mater Київський медичний інститут
Діти Гдаль Богдан Володимирович

Гдаль Володимир Аркадійович (* 20 червня 1954 року, Теребовля) — український поет, кандидат медичних наук, терапевт, гастроентеролог, член Європейського панкреатичного клубу.

Біографічна довідка[ред. | ред. код]

Народився 20 червня 1954 року в Теребовлі (Тернопільщина). Виріс на Хмельниччині в селі Човгузів Теофіпольського району на березі мальовничої Полкви. Після закінчення восьмирічної школи, Теребовлянської середньої школи та Київського медучилища № 2 служив у війську. Закінчив Київський медінститут імені О. О. Богомольця, де потім працював асистентом на кафедрі факультетської терапії № 1. Завідував терапевтичним відділенням столичної лікарні № 16.

Зараз працює доцентом кафедри терапії Національної медичної академії післядипломої освіти імені П. Л. Шупика, кандидат медичних наук, автор близько сорока наукових публікацій.[1][2][3][4]

Поетичні доробки автора друкували журнали «Україна» та «Тернопіль». Протягом 90-х років на Першому каналі Національного радіо прозвучали кілька радіопрограм, присвячених його поезії. На слова автора створено кілька музичних композицій.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gazeta.ua (24 грудня 2015). "Раніше вважали, що високий тиск — це хвороба 60-річних" - лікар. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 5 серпня 2020.
  2. Гастроэнтеролог Владимир Гдаль: "Часто гастрит вызывает бактерия, которая попадает в организм... fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 5 серпня 2020.
  3. Gazeta.ua (10 жовтня 2012). Рослинна їжа вбереже від раку шлунку, гастриту і виразки. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 5 серпня 2020.
  4. Gazeta.ua (21 січня 2013). Виразка шлунка передається через ложки й поцілунки. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 5 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]