Очікує на перевірку

Генрик Біґеляйзен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрик Біґеляйзен
Г. Біґеляйзен. Фото з фондів ЛМІФ.
Ім'я при народженніHenryk Biegeleisen
Народився24 грудня 1855(1855-12-24)
Товсте, нині Гусятинський район
Помер1 квітня 1934(1934-04-01) (78 років)
м. Львів
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Діяльністьетнограф, літературознавець
Alma materФілософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Напрямокнародознавство, літературознавство
Жанрнаукові праці
ДітиЛеон Біґеляйзенd

CMNS: Генрик Біґеляйзен у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Генрик Біґеляйзен (пол. Henryk Biegeleisen, 24 жовтня 1855, Товсте Гусятинський район — 1 квітня 1934, Львів) — польський етнограф і літературознавець єврейського походження. Представник позитивістського філологічного методу. Дослідник літератури доби романтизму, у тому числі творчості Теофіла Ленартовича. Автор цінних етнографічних робіт, в яких незмінно приділяв значну увагу народознавчим матеріалам з України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в єврейській інтелігентній родині лікаря.

Навчався в гімназіях Тернополя і Бережан. Студіював історію і літературознавство у Львівському університеті. Дебютував 1877 року у «Звітах» Товариства академічного читання, активістом якого був. Далі навчався в університетах Мюнхена, Лейпцига. Доктор філології (1882 р.). Після повернення до Львова протягом кількох років працював учителем і директором львівських гімназій. У той же час він займався науковими дослідженнями та редакторською роботою, працюючи в редакціях кількох часописів Львова.

Автор понад 200 наукових праць, зокрема великої біографії Юліуша Словацького (вид. 1895 р.), котра відіграла значну роль в усталенні фігури поета як автора європейського масштабу. Редактор і автор передмов до творів Адама Міцкевича (1-4 томи, 1893 р.), Юліуша Словацького (1-6 томи, 1896 р.), Александра Фредра (1894 р.) та ін. Редагував «Бібліотеку польських книгарень» (1893-1898 роки). Товаришував з Іваном Франком[1], опублікував про нього спогади 1927 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Сини:

  • Броніслав (б. 1880) — інженер, директор Інституту психотехніки і наукової організації в Кракові;
  • Леон Владислав (б. 1885) — економіст, професор Вільного польського університету у Варшаві.

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • «Juliusz Słowacki», t. I-II (1895).
  • «Lirnik mazowiecki» (1913).
  • «Matka i dziecko w obrzędach, wierzeniach i zwyczajach ludu polskiego» (Lwów, 1927)[2].
  • «Wesele» (Lwów, 1928)[3].
  • «U kolebki; Przed ołtarzem; Nad mogiłą» (Lwów, 1929)[4].
  • «Lecznictwo ludu polskiego» (Kraków, 1929)[5].
  • «Śmierć w obrzędach, zwyczajach i wierzeniach ludu polskiego» (Lwów, 1930)[6].

Статті

[ред. | ред. код]
  • «Motywy ludowe w balladzie Mickiewicza „Lilie“» (1891)[7].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Henryk Markiewicz Pozytywizm. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008. — S. 449. — seria «Wielka Historia Literatury Polskiej», wydanie VII. — ISBN 978-83-01-13849-3. (пол.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гуцал П. Біґеляйзен Генрик… — С. 125.
  2. Hanna Kurowska Stan badań nad historią kultury w Polsce w XX i na początku XXI
  3. Wesele: z 26 ilustracjami na kredowym papierze i 56 nutami w tekście. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  4. U kolebki; Przed ołtarzem; Nad mogiłą. — Lwów: Instytut Stauropigjański, 1929. — 572 s.
  5. Lecznictwo ludu polskiego. (Z 100 rycinami z klinik uniw. lwow.). — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1929. — 407 s.
  6. Śmierć w obrzędach, zwyczajach i wierzeniach ludu polskiego. — Warszawa: Dom Książki Polskiej S-ka Akc., 1930. — 345 s.
  7. Motywy ludowe w balladzie Mickiewicza «Lilie» [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] // Wisła. Miesięcznik Geograficzno-Etnograficzny. — 1891. — T. 5. — z. 1. — S. 62—103. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]